Від минулого понеділка Чернівці сколихнула, чесно кажучи, не особливо активна хвиля протестів студентів та викладачів БДФЕУ проти приєднання цього ВНЗ, відомого в людей як «університет Прядка», до ЧНУ ім.Федьковича. Та спробу керівництва БДФУ аргументувати рішення про об’єднання намаганням університету відібрати у них будівлі (за Фрейдом!) можна коментувати прислів’ям «на злодієві шапка горить»: керівництво фінансово-економічного ВНЗ бореться саме за свою економічну користь, дуже вже висока «ціна питання». Не зайвим буде й порівняти ставлення В.Прядка до теми «пускати чи не пускати студентів до протестів» у різні моменти політичного життя. Відповідь одна: як вигідно саме цього моменту. Тож і нинішню підбірку матеріалів варто назвати не «Хто є хто?», а «Хто – почому?.
Чернівецький міський голова Олексій Каспрук звернувся до Міносвіти із проханням терміново роз’яснити причини рішення про приєднання БДФЕУ до ЧНУ ім. Ю.Федьковича
Мер вчинив цілком логічно: коли в місті «заваруха», він має розібратися й навести лад. Каспрук повідомив студентам та викладачам Буковинського державного фінансово-економічного університету, що звернувся до Міністра освіти Сергія Квіта з проханням терміново прислати до Чернівців робочу групу, яка роз’яснить, на підставі яких рекомендацій Міністерства освіти було прийнято рішення про приєднання цього вузу до Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, доцільність таких кроків для обох вузівських колективів і громади Чернівців.
Міський голова закликав студентів та викладачів БДФЕУ для відстоювання своєї позиції застосовувати законні методи, не вдаватися до блокування доріг і вулиць, що може спричинити значні незручності для чернівчан, нормального функціонування громадського транспорту.
До речі, заступник начальника ГУНацполіції в області Олександр Чубей заперечив на прес-конференції перекривання вулиць: мовляв, було «ходіння пішохідним переходом групи студентів у присутності правоохоронців».
Міністр освіти відповів одразу ж і по-сучасному, через «Фейсбук»:
«У Чернівцях ці два університети неспівставні за якістю. Тому подібні розмови не мають ніякого сенсу», – написав міністр.
На цю репліку озвався користувач Віталій Дячук: «Неспівставні, згідний. Студентів і працівників обурила швидше вибірковість такого рішення, адже в місті є чимала кількість філій інших ВНЗ, які банально заробляють на видачі дипломів. А вибір пав тільки на університет, який був непоганим конкурентом економфакультету ЧНУ та мав хороші показники щодо розвитку і розширення. Тому хотілося б чіткішу реакцію МОН та Кабміну щодо такого рішення окрім офіційного повідомлення про оптимізацію. Сподіватимемось, як мінімум, на чітке обгрунтування».
«Так, я згоден про інші філії, – відповів йому Сергій Квіт. – Просто ми йшли за однією мережею по всій Украіні – це вже п’ять чи шість міст. Ми підійдемо більш системно. Дякую Вам».
По-людськи можна зрозуміти і викладачів, і студентів: перші бояться втратити роботу, другі заплатили за навчання і бояться залишитися без освіти. Хоча саме якість останньої спричиняє найбільші сумніви. Як ілюстрацію, наведемо витяг з рейтингу університетів України III-IV рівнів акредитації за 2015 рік, у якому буковинські державні ВНЗ посіли наступні місця:
26-те – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
64-те – Буковинський державний медичний університет;
188-ме – Буковинський державний фінансово-економічний університет.
ВНЗ оцінювалися за трьома показниками: якість науково-педагогічного потенціалу, якість навчання, міжнародне визнання. 188-ме місце з двохсот – це навіть для колишнього фінансового технікуму соромно. Які ще питання чи претензії можна висувати до міністерства освіти? Підтягувати й далі за народні гроші «задніх»?
А щодо студентських протестів – саме час повернутися у травень 2005 року:
Майже два місяці у Чернівцях тривало тоді протистояння між групою студентів Буковинської державної фінансової академії (як називався теперішній БДФЕУ), активістами місцевої «Пори» та ректором цієї ж академії, тодішнім головою обласного осередку Народно-демократичної партії України Володимиром Прядком. Противники Прядка вимагали відставки очільника ВНЗ і всього ректорату.
Аргументи противників ректора:
а) В.Прядко запровадив у ВНЗ військово-поліцейський режим;
б) ректор активно працював на президентських виборах на кандидата В. Януковича та примушував студентів голосувати за В. Януковича;
в) ректор не пускав студентів на мітинги під час «помаранчевої революції»;
г) ректор використовував студентів як дармову робочу силу під час ремонту одного з корпусів академії;
д) в академії процвітають хабарництво, доноси, підслуховування тощо;
е) проти ректора порушено кримінальну справу за фінансові зловживання (за фактом переплати 39 тис. грн. за автомобіль, придбаний для академії, Міністерство фінансів, якому підпорядкований був ВНЗ, оголосило В.Прядку догану).
Загалом ректору було висунуто 29 звинувачень. П’ятеро студентів пікетували Міністерство фінансів, у Чернівцях установили наметове містечко. Шестеро студентів оголосили голодування. Студенти академії, що брали участь в акціях протесту, змушені були покинути навчальний заклад через певний моральний дискомфорт.
http://zik.ua/news/2005/05/12 – нині зазначена сторінка на цьому ресурсі відсутня.
На «Фейсбуці» про це пам’ятають:
«Колишніх КДБ-шників не буває! – читаємо там. І дивно, у інтернеті почищені всі фото, які пов’язані з протистоянням студентів у 2005 році.
Вигнанець з КДБ уже який рік деморалізує студентів, протистоїть демократії. Обласний керівник партії Пустовойтенка створив інкубатор-розплідник донощиків, які в майбутньому також стануть схожими на нього в нашому суспільстві».
Деякими думками поділилася відома активістка Ліля Григорівна ГУЛІКА:
«КДБ-шник, який свого часу переслідував і погрожував у Чернівцях навіть простим українським жінкам, працівницям одного з садочків, лякав, що їхні діти нікуди не поступлять тощо, а все за те, що ті читали в колективі лист від подруги-колеги з еміграції…” А тепер знову провокує людей на мітинги, обдурює молодь гаслами: «Не буть байдужим, адже від нас залежить майбутнє!!!». А насправді, напевно, за цим криється: «Не будь байдужим, адже від тебе залежать мої доходи і статки»! І треба ж було так працювати всі роки проти буковинців, використавши столичну «кришу», щоби створити для себе таку фінансову імперію, за безцінь забрати в буковинської громади такі приміщення, щороку, зловживаючи посадою, використовувати інтелект викладачів-науковців і міняти їх як одноразові рукавички, … і думав, мабуть, що це вже приватна власність».
Не пропустила моменту «посвітитися» й нардепка-буковинка Оксана ПРОДАН. Уже 2 лютого її прес-служба поширила інформацію на захист В. Прядка:
«Приєднання одного ВУЗу до іншого в кулуарний спосіб, без будь-якого обговорення, з порушенням всіх можливих правил та процедур є недопустимим». За словами п. Продан, розпорядження Уряду прийняте в обхід чинного законодавства: «Наскільки мені відомо, жодного дозволу і погодження отримано не було. Студентів та викладачів Буковинського державного фінансово-економічного університету поставили перед фактом, що ВУЗ, в якому вони навчалися та працювали, «приєднано» до іншого. Де тут права людини, де місцеве самоврядування? Очевидно, що в Кабміні про це ніхто не думав. Рішення було спущено згори, але в Уряді забули, що зараз інші часи і люди гостро реагують на несправедливість», – зазначила Оксана Продан.
Апелюючи до місцевої влади, пані Оксана пропустила повз уваги, що БДФЕУ заснований державою, фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади, а не місцевим органам влади. Саме тому міський голова не прийняв щодо цього об’єднання свого рішення, а лише звернувся до МОН за роз’ясненнями. Реформування відбувається за новим Законом «Про вищу освіту» у відповідності до вимог Болонського процессу. Гадаємо, свого часу п. Оксана навіть голосувала за нього…
Якою ж є позиція президента? Принаймні у березні 2015-го на сайті http://www.radiosvoboda.org) зазначено, Петро Порошенко звернув увагу на те, що кількість вищих навчальних закладів в Україні сягає найвищого в Європі показника – 1 заклад на 49 тисяч населення. Президент додав тоді, що, наприклад, у Німеччині та у Франції цей показник відповідно у 10 та у 30 разів менший, але якість освіти в цих країнах значно вища.
«Болісно скорочувати, але ситуація така, що беруть у молоді гроші, а замість знань і професії видають порожній папірець. І як результат – нульовий інтерес від ринку праці. Такі виші треба закривати або надавати їм іншого статусу», – наголосив Порошенко.
Президент також зауважив, що реформа в галузі освіти вже була започаткована з прийняттям закону «Про вищу освіту» влітку 2014-го.
У липні минулого року Верховна Рада схвалила нову редакцію закону «Про вищу освіту». Голова парламентського комітету з питань науки й освіти Лілія Гриневич зауважила, що спроби ухвалити цей документ тривали 5 років. За словами Гриневич, цей закон допоможе Україні у входженні до європейського освітнього простору.
Висновки щодо об’єднання двох буковинських університетів робити зарано. Зауважимо, однак, що поняття «університет» потрохи втратило на сьогодні значення вищого навчального закладу універсальної та високої якості освіти. Випускники деяких нинішніх ВНЗ просто вражають менталітетом і рівнем освіти «ПТУ-шників» у гіршому розумінні цього слова. І ще варто б звернутися до студентів-протестувальників: вашу карту розігрують на свою користь – уже від моменту вашого вступу.
Валерій ПЕТРЮК, «Версії»
