Сьогодні, на площі Філармонії відкрито пам’ятний знак відомому угорському композитору, піаністу, педагогу, диригенту, публіцисту, представнику музичного романтизму, засновнику угорської композиторської школи.
Ференц Ліст — перший піаніст, який виступав зі сольними концертами, котрими заслужив визнання як професіоналів, так і загальної публіки. Він вважається одним з найвпливовіших піаністів своєї епохи. Одночасно був відомий своєю благодійністю: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, учив безкоштовно талановитих студентів — також сприяв фонду пам’яті Бетховена, пожертвувавши значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.
168 РОКІВ ТОМУ, ФЕРЕНЦ ЛІСТ ДАВАВ КОНЦЕРТ У ЧЕРНІВЦЯХ.
Годі й казати яка то була подія для міста. Ось до прикладу, що писала тодішня Чернівецька преса: “Франц Ліст прибув у Чернівці 22 травня, пробув у місті тиждень, дав два офіційних концерти у великому залі готелю “Молдавія”. Подіум розмістили у центрі залу, всі місця, незважаючи на високу ціну квитків, були зайняті”. Зберегли газетні рядки й опис самого музиканта: “Тут ввійшов Ліст, стрункий наче юнак, напів-Аполлон, напів-Гермес, гострий профіль, витончене, натхненне, поетичне, мрійливе обличчя, обрамлене світлим, курчавим волоссям, поводиться по-французьки вишукано та граційно, легкої та дотепної вдачі. Ліст невимушений, без будь-якої самовпевненості і зухвалості генія, підкупає весь світ своєю завзятістю та бадьорістю”. І ще: “… дещо відхилившись від рояля, юний бог муз веде легку розмову витонченою французькою мовою з дамами, що сидять попереду. Його бесіда сповнена блискучими жартами, пікантними експромтами, несподіваними дотепними вигадками. Раптом, ніби захоплений натхненням, Ліст повертається до рояля та швидко, не дивлячись, недбало і легко торкається клавіш. І з-під його пальців лунають чарівні звуки, які змушують присутніх затамувати подих і захоплено слухати, а наприкінці викликають зливу оплесків слухачів”. Вдумайтеся лише, ці спогади нам залишили ті, хто на свої очі бачили божественного Ференца Ліста, своїми вухами чули його неперевершену гру. Чи ж це не диво!?
У концертному залі ошатного готелю “Молдавія” Ліст почув нестримні вигуки, зустрів простягнуті руки… Він грав напам’ять увертюру Россіні до “Вільгельма Телля”, “Місячну сонату” свого улюбленого Людвіга, натхненно імпровізував, виконував невідомі вальси і мазурки. З хвилюванням віддав на слухацький суд свою “Кампанеллу”, представив власну обробку “Коломийки”, яку на прохання зворушеного буковинського єпископа Євгена Гакмана виконув аж двічі. В його репертуарі вперше звучали українські мелодії.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, який взяв участь у відкритті пам’ятника промовив: “Ми змогли зробити цей пам’ятник разом із міським головою, головним архітектором, митцями та громадою Чернівців. Сподіваюся, що він сподобається чернівчанам. Це справжній мистецький витвір, до якого можна доторкнутися, послухати музику Ліста. Він назавжди пов’язує Чернівці та Буковину з Угорщиною”.
