Найкращий подарунок – зроблений власними руками!

– Переконував своїх відвідувачів весняний фестиваль «Decorush»

 Ярмарок робіт ручної праці (хенд-мейду) зібрав 2-3 березня в торговому центрі «Депот» понад 70 майстрів. Вони не тільки демонстрували та продавали свої роботи, але й  охоче ділилися власним досвідом: щогодини проводилися майстер-класи.

Напевно, багато хто подумає, що такий фестиваль не може зацікавити чоловіка. Бо ж навіщо представнику чоловічої статі тинятись біля столів з жіночою продукцією? Хіба можуть його зацікавити такі речі, як сережки, браслети, намисто, листівки та інші вироби хенд-мейду. На фестивалі я зустріла двадцятирічного хлопця Дениса Савенюка, який захоплено майстрував сережки на одному з майстер-класів. Від нього я дізналася, що саме виготовляв подарунок для своєї дівчини до Восьмого березня. Мушу сказати, що подарунок дуже гарний. Це були сережки у вигляді ромашок, які є улюбленими квітами коханої Дениса. Виявляється, ще не зникли романтики в нашому модернізованому суспільстві!

Подарунок для матусі

Увесь час на «Decorush» було велелюдно. Мені випала нагода поспілкуватися з багатьма прихильниками хенд-мейду, почути відгуки про фестиваль. Скажімо, Віка та Ельвіна є лідерами дитячого клубу «Джуніор» – одного з соціальних проектів в Чернівцях.

– Поділіться враженнями: що найбільше зацікавило?
– На виставку ми прийшли за новими ідеями, бо захоплюємось хенд-мейденськими «штучками» – розповіла Віка. – Щоразу на клубі проводимо невеличкі майстер-класи для дітей. З нами вони виготовляють власноруч, скажімо, нескладні орігамі.
– Чи знайшли ви, що могли би виготовляти з дітьми?
– Так, ми побачили блокноти незвичайного формату.
– Що ж у них особливого?
– Ти тільки уяви, що придумали художники! Взяли звичайні блокноти і зробили з них витвори мистецтва, – захоплено вигукнула Віка.
– Як це?
До розмови приєдналась Ельвіна:
– Обкладинку розписали хною, що надало їй вигляду старовини. Але найцікавіше всередині, – розповідала дівчина. – На деяких сторінках намальовані портрети видатних людей і написані їхні вирази – такі собі розумні думки про всяк день.

Ми вирішили зробити такі оригінальні подарунки мамам на Восьме березня. І на деяких сторінках дітки напишуть слова любові до матусь в оточенні малюнків.
– Класно! Бажаю вам здійснити цю класну задумку! Впевнена, що отримати такий подарунок приємно буде кожній матусі. А для себе щось знайшли?

Віка усміхнулась і почала копатися у сумці. З паперового пакету вона дістала сережки у формі винограду, зроблені з паперу.

Мене вразила техніка, то й собі попрямувала в пошуках подібних моделей. Так я познайомилась із творчим дуетом Лерою Грігель і Андрієм Годнюком. Вони майстери хенд-мейду, що працюють у техніці квілінг…

Паперові справи

Мистецтво, яке називають «паперокрученням», на Заході називають словом «квілінг»  від англійського «quill» – «пташине перо». Квілінг – це можливість побачити незвичайні можливості звичайного паперу.

Лєра та Андрій – найкращі друзі, займаються цією справою разом. Дівчина – творча особистість, вона виготовляє вироби, а товариш допомагає із придбанням матеріалів, займається продажем.

Раніше Валерія шукала для себе щось подібне на сайтах в інтернеті. Навколо буденність, а ручні вироби – це так яскраво і цікаво! На одному з сайтів наштовхнулась на техніку квілінгу, але спершу не звернула уваги. А три місяці тому Лєра з Андрієм на подібному фестивалі ручних виробів побачили дуже гарні сережки, скручені з паперу. Хотіла придбати, але вони були занадто дорогими. Під час тієї виставки дівчина запалилась бажанням зробити щось подібне. І чим це закінчилось, я змогла побачити на сьогоднішньому фестивалі у вигляді різноманітних кулонів та сережок. Просто важко повірити, що така краса – справа рук людини, яка займається цим лише три місяці. Секрет такого успіху в тому, що Лєра займається улюбленою справою, яка дає їй поштовх до нових і нових ідей.

Отже, знайдіть своє хобі, працю, яка приноситиме задоволення. Тоді ви станете тією яскравою свічкою, в сірій буденності.

Що таке мандали?

Хто такі справжні друзі? Це люди, що і працюють, і відпочивають разом. Якщо відпочивати разом – для друзів справа звична, то працювати разом щастить далеко не всім. Та в наших майстрів сталося саме так. Моїми співрозмовниками були Роман Палійчук і Іра Карашівська. Роман працює з нитками, а Ірина – з шкірою.

– Як ви вирішили працювати із таким небанальним матеріалом і робити такі цікаві речі?
– Напевно, сигнал з Марсу зловили, – жартує Іра, – мені цікаво працювати з шкірою. Вона якась жива, тепла, і приємна для тіла. Камінь, бісер і метал – холодні. На шкірі зручно малювати, є місце для прояву фантазії.
– Ви хочете на цьому заробляти?
– Напевно, хотіла б підзаробляти. Коли хобі стає роботою, воно перестає подобатися.  Якщо є справа для душі, не варто перетворювати її на цілковитий бізнес.
– Є бажання навчитися ще чогось хенд-мейдового?
– Хочу навчитися робити розписи хною на світлій шкірі, – продовжує Ірина Карашівська– думаю, такі сережки будуть класними. Якщо мені вдасться таке зробити, сподіваюсь, на якомусь із наступних ярмарків це можна буде побачити.
– А що вас надихає на вироби?
– Інколи сама дивуюсь, які дивні речі можуть надихати. Розповім один випадок, не про шкіряні прикраси. В лютому зробила чашечку чаю на соленому тісті. Нещодавно заходила до кав’ярні. Дуже гарно запахло щойно завареним чаєм. Усе, народилася ідея!
– Що ви зазвичай малюєте на сережках?
– Дуже часто – квіти. Люблю також мультяшних героїв: сова, білочка, кіт, вовк…
– Рома, як називаються вироби, що ти презентуєш?
– Це індіанські обереги: «ловці снів» і мандали.
– Що тебе надихнуло на такі небанальні речі?
– Це моє хобі. Уже два роки плету у вільний час. Колись почав рукоділля з феньочок. Потім почав читати про плетіння і знайшов мандали. Це мені дуже сподобалось. Вивчив схему і почав плести.
– Чим відрізняється «мандала» від «ловця снів»? Які їхні функції?
– Мандала – це індіанський оберіг, тобто талісман, поширений в Мексиці, Чілі, – пояснює Роман. – Мандали бувають вуличні й кімнатні. Та, що в домі, зберігає позитивну енергію, а та, що на вулиці, відлякує від оселі негатив. Центр талісмана індіанці називають «оком бога». «Ловець снів» – це також індіанський оберіг, який «фільтрує» сни. Його вішають над ліжком. Погані сни заплутуються в павутині талісмана, а хороші через дірочку стікають по мотузці вниз. На світанку, коли виходить сонце, погані сни зачиняються в бусинках.
– Ви вірите в силу цих оберегів?
– Ні, я використовую їх як декор. Уся квартира заповнена найрізноманітнішими моделями.
– Наскільки розумію, в Чернівцях такі вироби нечасто зустрінеш. Знаєш ще чернівчан, які плетуть такі талісмани?
– В мене таких знайомих немає, – знизує плечима Роман.
– Вироби, які презентуєш на виставці, – твої власні чи скопійовані?
– Я навчився техніці плетіння. І роблю за власними вподобаннями. Взяти до прикладу вишиванку. За схемою вишивати здається мені тупим заняттям, коли можна зробити власний малюнок.
– Що тебе надихає?
– Музика – це обов’язковий елемент у плетінні. Якщо хочеш зробити хороші «мандали» – має звучати хороша музика.

Отже, шукайте цікаве й незвичне. Це піднімає настрій, змушує  посміхатися. Будьте джерелом всього найкращого!

 Олена ДОРОШ,

фото автора

 Блокнотик у каві

На фестивалі ручних виробів «DEKORUCSH» Ксенія Олінкевич представила блокнотики, сторінки яких вимочені в каві

Близько семидесяти учасників взяли участь у фестивалі, присвяченому дню 8 березня у ТРЦ DEPOt. Для мене особисто чи не найбільшою з новинок стали блокнотики, зроблені під старовину майстринею з Івано-Франківська:

– Я беру звичайні ксероксні листи і вимочую їх у каві. Головне дотримати та оводночас не перетримати їх, – розповідає Ксенія. На це йде багато часу, та я не шкодую на це нічого. Ось результат: сьогодні в мене ці блокнотики розходилися на очах. До третьої години залишився лише один. Перший блокнот я зробила подрузі в подарунок. Тоді я й гадки не мала про те, що цей день розпочне моє мистецьке захоплення. Та зрозуміла я своє покликання порівняно нещодавно: ось уже чотири місяці займаюся цим професійно, – веде далі дівчина.

– Взагалі я з дитинства мріяла створювати щось подібне. Тому створюю не лише блокноти а й інші подібні речі. Наприклад, ось ця симпатична шухлядка-скринька – показує власний виріб – скриньку, що дісталася від бабусі старенькою й непотрібною. – Тепер вона має досить привабливий вигляд і блакитний колір: я продовжила життя старій речі, саме це приваблює мене в моєму хобі.

Ксенія розповіла мені, що полюбляє й виготовлення листівок у різних стилях. Вона провела майстер-клас із виготовлення подарункових листівок у стилі «cathedral window», що означає «вікно собору». Маленькі кольорові квадратики з картону нагадують вікна або візерунки на стелях у соборах Європи. Усі охочі могли зробити їх самі або подивитися на те, як роблять інші.

Виготовляти блокнот чи листівку – кожний вирішить сам. Лиш пам’ятайте: зроблене власними руками з натхненням завжди до душі і вам, і оточенню. Така захопленість власною справою панувала серед учасників фестивалю. І в багатьох з них хобі перетворилося на професію, яка приносить задоволення і дає заробіток.

 Ольга Д’яконюк