або Про трубу, сусідів, фекалії, та суд
Ця історія сумна і дуже смердюча. І хоча сталася вона понад два роки тому, та чомусь чим далі тхне від неї усе більше.
А кола пекла, як з’ясувалося, бувають не лише Дантівські, а й Кашталянські …
Почалося все з аварії: прорвало каналізаційну трубу, розташовану під вікнами квартири №2 будинку №1 на вул. Каспійській обласного центру, де мешкає молода фізінструктор дитячого садка №9 Оксана Кашталян. «Версії» вже писали про цю біду молодої жінки. Та весь «прикол» у тому, що аварійною трубою, яка веде до вигрібної ями, сама Оксана не користується. У неї всі так звані «зручності», себто вбиральня, – на вулиці. Каналізація ж, із якої фекалії потрапили до помешкання Кашталян, обслуговує дві квартири Оксанчиного будинку (№№ 1 і 3) та буд. №111, що на вул. Б. Хмельницького (названі будинки розташовані на розі двох вулиць).
А далі – ще цікавіше. У документах, із якими ознайомилася редакція, є лист за підписом голови Шевченківської районної ради п. Пазюка. В ньому чорним по білому написано, що ця каналізаційна труба встановлена незаконно, бо вона не повинна проходити під стінами мешканки першої квартири. Про це йдеться й в акті санепідемстанції.
Логічно було б після аварії перекрити незаконно укладену каналізаційну трубу, викопати нову вигрібну яму подалі від квартири Кашталян і – всім так би мовити, зберегти «лице», залишившись нормальними людьми.
Та не поталанило Оксані з сусідами! Вони не тільки порушили чужі права, а й проявили черствість та байдужість до чужої біди. Зрештою, фекаліями смерділо ж не в їхніх квартирах! Тож навіщо перейматися проблемами самотньої молодої жінки, коли можна на них спокійнісінько начхати. Тим паче, що вона самісінька, як перст, і захистити та підтримати її нікому.
Одне слово, каналізаційну трубу сусіди перенести не зібралися, бо всі в один голос вважають, що то не їхня проблема. Більше того, тихцем замінили частину труби й закидали каналізацію землею. А навесні квартиру Оксани знову залило.
– Цього разу причиною затоплення стали проведений без отримання відповідного дозволу відповідачем Валентиною Василинченко, тобто сусідкою, розкоп для заміни каналізації та залишена незасипаною траншея, – розповідає Ігор БАЙЦАР, адвокат пані Кашталян. – Таким чином, шкода моїй клієнтці завдана внаслідок неправомірних винних дій відповідача.
А навесні квартиру Оксани залило ґрунтовими водами. Тут мала би сказати своє слово держава в особі ЖРЕПа, районної ради, санепідемстанції, зрештою, навіть міської ради та депутатських комісій. Не на безлюдному ж острові живе жінка, а нібито в демократичній державі…
У відчаї Оксана Кашталян звернулася до суду, щоби відновити справедливість. Хтось же має її захистити! Від безвиході вона навіть до прем’єра Азарова листа написала: жінка свято вірить, що той допоможе. Немає меж наївності наших людей…
У суді ж надії-сподівання нещасної жінки розбилися об… зміну показів експерта. Якщо 2011 року за висновком спеціаліста, збитки, завдані сусідами, склали понад 20 тис. грн., то вже нинішнього 2013-го – лише 11 тисяч, тобто майже удвічі. Злі язики подейкують, що експертка добре поніжила себе цього літа на берегах теплих морів… Зате беззахисна Оксана спить уже на кухні, де від сирості провалюється підлога, а кімната залита водою: стіни побиті грибком, дуже волого, а запах фекалій досі б’є в ніс.
Оксана Кашталян почала часто хворіти. У розпачі вона якось сказала: «Через це я вже втратила здоров’я. Ні смерті мені нема, ні життя! Може, накласти на себе руки?!.»
Її дуже шкода, бо життя молодої жінки звелося до боротьби з фекаліями у власній оселі та мало не щоденних ходінь різними кабінетами. Усі комісії, що побували в її помешканні, визнавали: жити там вона не може, а каналізаційну трубу слід демонтувати. МНС-ники навіть пророкували значні техногенні негаразди за будь-яких незначних поштовхів землі. Тож, починаючи від 2011-го, постійно йшлося про відключення водопостачання у сусідів, щоби каналізаційні води не підмивали житло Кашталян. Останньою датою відключення мало стати 26 січня цього року. Та справу «зам‘яли». Коли адвокат нещасної жінки поцікавився у Водоканалі, чому не виконали це рішення, йому пояснили, що мешканці будинків, мовляв, не дали доступу до мереж водопостачання. Це звучало б наївно й смішно, коли б не хотілося від цього плакати.
Хоча у документі чорним по білому зазначено, що 24 січня 2013 року під головуванням Тимофєєва, заступника міського голови, відбулася нарада з вирішення питань відновлення дворової каналізаційної мережі житлових будинків №111 на вул. Богдана Хмельницького та №1 на вул. Каспійській. Що найцікавіше, на зазначеній нараді було вирішено: КП «Чернівціводоканал» у термін до 26 січня 2013 року відключити від водопостачання житловий будинок №111 на вул. Богдана Хмельницького та зобов’язати мешканців житлового будинку №111 на вул. Богдана Хмельницького виконати ремонт каналізаційної мережі з улаштуванням вигрібної ями, згідно з вимогами чинних норм і правил.
І ось нещодавно відбувся суд, засідання якого переносилося неодноразово.
– Там біле називали чорним, а чорне – білим. І вимоги моєї позивачки суд задовольнив лише частково, – каже Ігор Богданович. – Тепер покладаємо надії на Апеляційний суд.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
