Мертва курка посеред кімнати, стійкий запах чадного газу, страшенний холод… У таких умовах доводилося жити, а вірніше виживати 2-річній та 3-місячній дівчаткам одного із сіл Хотинського району. Сумний дитячий плач частенько доносився з оселі сім’ї К. Однак на гучний дитячий крик не завжди реагували п’яні батьки.
Те, що батьки зовсім не доглядають за дітьми, помітила патронажна сестра, яка час від часу заходила до горе-родини та за необхідності купувала дітям ліки за власний кошт. Зрозумівши, що мати байдужа до дівчаток, патронажна медсестра разом з сільським головою та дільничним лікарем навідалася до дітей. Картина, котру вони побачили, вражала та лякала.
Після тривалого гуркотіння у двері делегацію зустрів не надто тверезий батько – співмешканець матері. Коли зайшли до хати, то побачили матір, яка безпробудно спала. Поруч з нею «відпочивав» п’яний сусід. 3-місячна дитина лежала мокра, у власних фекаліях. При надзвичайно низькій температурі у хаті, дівчата були одягнені лише у майки. Старша дівчинка перебувала на печі за залізними, іржавими гратами. На столі лежала запліснявіла мамалига, по хаті було розкидане пір’я мертвої курки, що валялася посеред хати. Дівчатка були вкриті брудом та жахливо пахли, у молодшої дівчинки були попрілості, на сідницях виднівся опік…
Враховуючи те, що у даному випадку життю дітей загрожувала небезпека, орган опіки мав приймати рішення негайно. Звичні для подібних випадків свідчення сусідів були непотрібні. У даному випадку органом опіки та піклування була сільська рада та райдержадміністрація. Службою у справах дітей відразу була створена комісія, члени котрої повернулася до помешкання сім’ї К. в обід.
До того часу ситуація не надто змінилася. Щоправда, сусіда вже не було, а сама мама Олена (з етичних міркувань імена змінені) прокинулася. Прокинулася, але поводила себе абсолютно неадекватно. Вона ніяк не відреагувала на те, що до хати зайшли чужі люди. Коли у неї попросили одяг, щоб переодягнути дівчат, то вона запропонувала лише мокрі колготки. У той час, як дітей забирали, мати вийшла з хати та зникла. Дітей відвезли до лікарні.
За словами начальника чернівецького обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Юлії Яківчек, зазвичай у даних випадках є два сценарії розвитку ситуації. За першим – горе-батьків позбавляють усіляких прав на дитину. За другим – дітей відбирають без позбавлення батьківських прав. У такому випадку батькам залишають шанс повернути дітей. Однак за таких умов батьки повинні довести свою небайдужість до дитини: цікавитися її здоров’ям, зробити порядок вдома тощо. Є й відповідні структури, котрі допомагають батькам виправитися. Варто зазначити, що мама Олена з’явилася у лікарні лише на 5-ий день…
Випадкова зустріч та нікому не потрібний скандал
У той же період, коли у лікарні лежали нещасні дівчата, там перебувала багатодітна мама з 4-ма дітьми з іншого села. Коли вона побачила дівчат у такому жахливому стані, то відразу звернулася до служби у справах дітей з проханням віддати їй на виховання цих дівчат. Але діти, відібрані без позбавлення батьківства, не мають статусу і можуть бути повернуті батькам. Крім того, перед усиновленням людина має пройти навчання у центрі соціальних служб. За результатами цього навчання видаються рекомендації. Отож, на даний момент віддати дівчат жінці було неможливо.
Тоді багатодітна мати запропонувала забрати дітей разом з їхньою матір’ю. Тут теж виникали певні юридичні складнощі. Мати, будучи дієздатною особою, сама повинна визначити власне місце проживання. До того ж в даному випадку потрібно було вивчати питання повернення дітей мамі. Тож ситуація була неоднозначна, відповідні служби сподівалися побачити, що мама виправилася і їй дійсно потрібні діти.
Тим часом люди почали роздмухувати скандал та розпускати плітки. Не батьки, а сторонні люди! Багатодітна мама звернулася до сумнівних «правозахисників». Начальник чернівецького обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Юлія Яківчек озвучила слушну думку про те, що питання дітей почало переростати в якісь місцеві «розборки».
Деякими людьми озвучувалася та активно лобіювалася думка, згідно якої голова сільської ради нібито мав особистий інтерес у даній історії. Мовляв, він родич співмешканця Олени й претендує на хату. Говорилося про те, що дітей нібито тримали у лікарні просто так, не через їх тяжкий стан здоров’я. Вилучення дітей почали опротестовувати, писати заяви до Адміністрації Президента, зустрічатися з керівниками краю тощо.
Після лікарні дітей треба було перевезти у будинок дитини. Мати самовільно забрала дівчат і відвезла до багатодітної матері. Проте діти знаходилися ще під наглядом органу опіки, а тому саме державні органи цілковито відповідали за дітей. У зв’язку з цим довелося разом з правоохоронними органами поїхати до багатодітної сім’ї та забрати дівчат. Після цього знову посипалися скарги. За словами пані Яківчек, скарги були написані однією рукою та суперечили одна одній.
Проте факт залишався фактом. Дворічна дитина не вміла їсти рідку їжу. А на запитання лікаря про те, чим годували дитину, мати спокійно відповіла, що мамалигою та смаженою картоплею…
Сім’ю врятовано?..
Щоб залагодити конфлікт, була створена виїзна комісія. На даний момент конфлікт можна вважати вирішеним. Позивач, тобто прокуратура, виступила з пропозицією залишити справу без розгляду. Причиною цьому стала зміна обставин. Зокрема, мати Олена отримала паспорт, котрого раніше не мала, та відмовилася реєструвати шлюб зі своїм співмешканцем. Таким чином, вона стала матір’ю-одиночкою. Дівчат повернули матері, яка переїхала разом з дітьми до своєї нової багатодітної знайомої. За сім’єю ретельно стежитимуть. Проте, сподіватимемося, що мати, у якої ледь не забрали дітей, зрозуміє власну провину та виправиться. А дівчатка у свою чергу не залишаться без материнської любові.
