А без води – і ні туди, і ні сюди
Просто й зрозуміло. Народ скаже, як зав’яже. Адже й людина на 70 відсотків складається з води, і на Земній кулі переважає не суша, а водна гладь. Зрештою, саме життя зародилося у первісному океані. Та, попри те, що життя без Н20 просто немислиме, вода й досі залишається найзагадковішою субстанцією, брак якої на землі вже починає суттєво відчуватися…
Запаси обмежені, а попит зростає
Якби 20 років тому чернівчанам сказали, що вони купуватимуть… воду, ніхто б не повірив. А того, хто висловив би таке дике припущення, просто висміяли б. Та нині ми платимо по 40 коп. за літр води з цистерн – і нам не до сміху. Бо ми, по-перше, не впевнені в якості привозних вод, а по-друге, нам ніде дітися: з крану вода ще гірша. Обеззаражена хлоркою, вона негативно впливає на людський організм. Принаймні, у Європі вже давно відмовилися від такого виду знешкодження органіки у питній воді, віддавши перевагу значно дорожчому, зате безпечному озонуванню.
Питання ж кількості та якості питної води рік від року стає для людства все більш актуальним. За прогнозами вчених, до 2025 року більше третини жителів планети зіткнуться із проблемою нестачі чистої прісної води. Та вже сьогодні багато жителів Землі, причому не тільки в країнах, що розвиваються, відчувають дефіцит хорошої питної води.
Усвідомлюючи, що цей життєвий ресурс не нескінченний, ООН 1993 року ініціювала проведення щороку 22 березня Всесвітнього дня водних ресурсів, щоби нагадати людям про важливість прісної води та водних ресурсів в цілому для життя людини і всіх живих істот, про необхідність охорони води, її правильного використання та справедливого розподілу.
Період від 2005 до 2015 року проголошений Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя»
Вода, харчі, енергія – новітній «Бермудський трикутник»
Тема цьогорічного Дня водних ресурсів – Вода та Енергія. Вода потрібна для вироблення майже всіх відомих видів енергії. Енергія необхідна на всіх етапах добування води, її підготування й розподілу.
Постійне зростання населення світу та його урбанізація потребують все більше енергії, води та продуктів харчування. І, щоби задовольнити зростаючі потреби людства, ці ресурси вже не можуть розглядатися окремо, адже спроби забезпечити один з них часто негативно відбиваються на інших.
Приблизно 75% усіх промислових водозаборів використовуються для виробництва енергії. Водночас вода необхідна нам для життя й побуту, що, своєю чергою, потребує витрат енергії на її очистку й постачання, а ще значна кількість енергоресурсів потрібна для очищення стоків.
Вода та енергія – чинник кардинальної боротьби з бідністю.
1,3 млрд. людей з найбіднішого населення планети терміново потрібний доступ до води, санітарних послуг та електрики. 768 млн. мешканців Землі не мають доступу до покращених джерел води і 2,5 млрд. – не мають доступу до покращених сантехнічних об’єктів.
Гідроенергетика Буковини – монстр, без якого важко обійтися
Як стверджують у Дністровсько-Прутському басейновому управлінні водних ресурсів, що опікується збереженням і розподілом водних ресурсів у нашому краї, промисловий гігант, яким є Дністровська ГЕС, відіграє вагому роль у забезпеченні населення питною водою та потреб промисловості, у виробленні електроенергії, зрошенні сільськогосподарських угідь, риборозведенні, запобіганні повеням і паводкам, а також для задоволення рекреаційних потреб.
До складу гідрокомплексу входять: 1. Дністровська ГЕС – руслового типу, де встановлено 6 гідроагрегатів потужністю по 117 тис.кВт кожен. 2. Буферне водосховище і гребля, створені для вирівнювання скидів основної ГЕС, а поруч збудована невелика ГЕС, на якій встановлені три агрегати потужністю по 15,5 тис.кВт. 3. Дністровська ГАЕС – одна з найпотужніших гідроакумулюючих станцій світу Для її будівництва відвели 890 га землі. 70% із них – це присадибні ділянки, пасовища, лісові угіддя, сади. Людей, які мешкають на території, відведеній для станції, відселяють. Основним завданням ГАЕС є покриття добових піків енергоспоживання.
Статистика катастрофи: Варто замислитися
Півмільйона українців помирає щорічно від хвороб, пов’язаних з вихлопними газами, а життя ще 3-х мільйонів землян щорічно забирають хвороби, які передаються через воду. 48 кг різних канцерогенних речовин на рік вдихає житель мегаполісу. На 70% знизився вміст вітамінів і мікроелементів в овочах і фруктах за останні 100 років через виснаження ґрунтів, ГМО й забруднення. Усе це – прояви екологічних проблем. Нині вони «постукали» до помешкання кожної сім’ї.
+ Середній легковик викидає в рік стільки вуглекислого газу, скільки важить сам.
+ У викидах автотранспорту міститься 280 найменувань шкідливих речовин.
+ Кількість міст, у яких перевищені допустимі показники забруднення, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, перевищує 50%.
+ За останні 40 років кількість прісної води на кожну людину в світі зменшилася на 60%. Протягом наступних 25 років передбачається подальше зменшення ще удвічі.
+ Щоби виростити кілограм пшениці, потрібно 1 тис. л і 15 тис. л – щоби отримати 1 кг яловичини. 70-80% усієї споживаної людьми прісної води витрачається в сільському господарстві.
+ В Україні воду для пиття аналізують за 28 параметрами, тоді як у Швеції – мінімум за 40 (там тривалість життя – 82 роки), а в США – загалом за 3-ма сотнями параметрів!
+ За даними екологів, один житель України створює в середньому 0,5 кг сміття на день, тобто 182,5 кг за рік. 46 мільйонів українців залишають щорічно після себе 8 млн тонн сміття! У нас 11 млн звалищ, які займають понад 260 тисяч гектарів, –більше, ніж площа держави Люксембург!
+ На розкладання паперу в природному середовищі потрібно до 10 років, консервної банки – до 90 років, поліетиленового пакета – до 200 років, пластмаси – до 500 років, скла – до 1000 років. Згадайте про це, перш ніж кинути в лісі поліетиленовий пакет або папірець.
+ На розкладання фільтрів сигарет треба від 5 до 15 років. За цей час вони можуть опинитися в шлунках риб, птахів і морських ссавців.
+ За 50 років на третину скоротився перелік видів рослин і тварин на планеті. У Європі за останні 20 років зникло близько 17 тисяч видів.
+ Земля втрачає 30 тис. видів живих організмів щорічно.
За таких темпів настане час зникнення й людини, якщо їй не вдасться згадати про те, що вона – homo sapiens, тобто людина розумна
Греблі – «за» і «проти»
Надмірне будівництво їх негативно впливає на якісний стан річок, скорочуючи водні й рибні запаси. Однак це дуже важливий ресурс відновлюваної енергії з низьким рівнем вуглецю, засіб для розвитку зрошуваного землеробства. Варто тільки відмовитися від «великих проектів» і повернутися до розвитку малої гідроенергетики, як це роблять, скажімо, у Швейцарії. Однак навіть «грінпісівці» з цієї благополучної країни, які років зо два тому приїжджали в Карпати, побачивши красу наших рік, переконували українських журналістів берегти як зіницю ока гірські потоки. Бо коли на них з’являться міні-ГЕС, вони втратять свою первозданну цноту й красу. І це попри те, що у Центральній Європі практика будівництва ГЕС демонструє дружні для довкілля рішення. У нас, як правило, ситуація дещо інша. Тому очікуєо на таку інноваційну та прагматичну національну політику, яка призведе до виникнення більш ефективних та економічних систем надання водних й енергетичних послуг.
Ліка МІЗУН, «Версії»
Що їмо й що будемо їсти?
Чи можуть українці сподіватися на екологічно чисті продукти?
Важко знайти людину, яка не нарікала б на якість продуктів харчування. І молоко, і сир, і масло, а також картопля, яблука й сотні інших наїдків і напоїв тепер не ті, що були колись. Спеціалісти твердять: споживання сучасних продуктів харчування шкодить здоров’ю людини. А чи може бути інакше?
Буковинці вже в проекті, та харчі все одно шкодять їхньому здоров’ю
Чи здатні сучасні продукти харчування підтримувати здоров’я людини на належному рівні? Що треба зробити, аби вирощене на ланах і в садах містило менше шкідливих хімічних речовин? Про це йшлося на презентації проекту «Доступ до інформації про Екологічно Чисті Продукти в транскордонному регіоні», яка відбулася у стінах Чернівецької міської ради нещодавно. Проект охоплює прикордонні області України, Румунії і Молдови.
Отже, ми вже у проекті, та його подання переконало, що ми навіть не знаємо, які продукти можна вважати екологічно чистими. На хлопський розум, можемо сказати так: екологічно чисті продукти (ЕЧП) – це ті, вживання яких протягом тривалого часу не зашкодить нашому здоров’ю. Втім, як на мене, коректнішою була б назва «Екологічно безпечні продукти».
Запитань – море, а відповідей – крапелька
Із питань, озвучених на презентації, – а це і вартість продукції, і відповідальність виробника за порушення якості ЕЧП, і, чи не головне, хто ж ініціюватиме вдосконалення законодавчої бази щодо вирощування екологічно безпечної сировини та їхнього виробництва – можна зрозуміти: в Україні мало переймаються проблемами екологічно чистих продуктів. Адже поки що в нас майже ніхто практично не виробляє ЕЧП. Та представники виконавців проекту запевнили, що проблеми та відповіді на них будуть озвучені протягом найближчого часу на телебаченні. Буде видана також брошура та створений сайт на цю тему.
Купуй продукти безпечні для здоров’я! Та чи є такі?
Доступ до інформації про екологічно безпечні продукти – вельми важлива новація, яку слід вітати й підтримувати. Бо це засіб, з допомогою якого ми, споживачі, зможемо свідомо вибирати в торгівельних закладах те, що не шкодитиме нашому здоров’ю. Тож у перспективі буде створена можливість впливати на виробника й спонукати його до вирощування екологічно безпечної сировини для якісних продуктів харчування.
Але пересічний громадянин хоче вже сьогодні їсти здорову їжу. Як можна зробити це вже тепер? Дехто радить самому вирощувати сільськогосподарську продукцію, худобу. Але це нереально.
Хочеш жити – вчися вибирати харчі
Все ж існує таки кілька дієвих способів харчування безпечними продуктами. По-перше, купувати харчі у відомих виробників. Хоча не всім громадянам це по кишені. По-друге – навчитися читати інформацію, розміщену на упаковках харчових продуктів. Частина з виготовлених в Україні мають позначку державної сертифікації (див. мал.), а це означає, що товар відповідає визначеним параметрам якості. Скептик скаже: позначку державної сертифікації можна купити. Можна. Але я вірю в те, що здоровий глузд, відповідальність виробника й порядність все ж таки переважать. Фахівці стверджують, що 95% продукції відповідає маркуванню. Чималий відсоток продуктів харчування відповідає вимогам Державного стандарту України (ДСТУ).
Ми з вами, ознайомившись із комплексом маркування товарів, можемо оцінити їхню відповідність термінам споживання, склад продукції, екологічну безпеку складників та відтак свідомо вибирати продукцію в ринкових умовах.
Ярема ТЕВТУЛЬ, професор, член Національної спілки журналістів
Купуючи продукти, звертайте увагу на позначки державної сертифікації!
Позначки державної сертифікації країн:
- Європейського співтовариства; 2.України; 3. Росії; 4. Білорусії; а) знак відповідності продукції Міжнародному стандарту якості
Життя у борг:
або Чому споживацьке суспільство – суспільство мертвих
Людство не загине в атомному кошмарі, воно задихнеться у власних відходах, – пророкував Нільс Бор. А сучасний фізик Джон Баттон окреслив уже проблему більш рішуче: «Людству необхідно якомога швидше вирішити дилему: або воно зробить так, що в біосфері буде менше забруднювальних речовин, або біосфера розвиватиметься таким чином, що в ній стане менше людей».
Схоже на те, що ми обрали другий варіант – про що свідчать численні катастрофи та хвороби основної маси людей. Хоча ще видатний український вчений зі світовим ім’ям, засновник Української анадемії наук Володимир Вернадський, – 130-річчя від дня народження якого ми відзначали торік, а наступного буде 70 років від дня його смерті – попереджав, що людство стало геологічною силою. А це означає лише те, що люди вже створюють простір довкола себе. І якщо робитимуть це по-варварськи, то просто знищать себе і Землю.
На жаль, доводиться констатувати, що вже тривалий час ми живемо в умовах екологічної кризи, яку спричинив, в основному, прогрес суспільства тотального споживання. Жорстоке вбивство тварин, знищення лісів, колосальні викиди шкідливих речовин у воду, повітря, землю, руйнування світового океану й глобальної екосистеми планети – найяскравіші прояви цього «поступу». А вперше людство перевищило норму споживання ще чверть століття тому, 1986 року. А сьогодні ми вже мало не за півроку споживаємо все те, чим мали би користатися протягом 364-днів. Отож, беремо ресурси в борг у Природи. А це може закінчитися не інакше як катастрофою. Вернадський, до слова, не припускав такого розвитку подій, покладаючи великі надії на людський розум. Адже саме з допопогою цього «інструмента», себто людського розуму, еволюціонувала біосфера в ноосферу. Та ми, на жаль, досі не перетворили екологію на основну науку. Тоді як наші успіхи у споживанні природних ресурсів залежать від пізнання законів природи і розумного використання їх. Людство як частина Природи може існувати тільки в постійній взаємодії з нею, бо саме вона дає нам усе необхідне для життя.
Людмила ЧЕРЕДАРИК
«Людство не може робити все, що йому заманеться. Воно обмежене у своїх діях, бо людська історія – не сума випадків. В головних своїх рисах вона закономірна й спрямована. У геологічній історії біосфери (період ноосфери) перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде використовувати свій розум і свою працю на самознищення»
В.І.Вернадський.
Мільйон євро вкладає Європа в реконструкцію очисних споруд Чернівців
Місце, де вода з очисних споруд обласного центру впадає у Прут, не вельми приємне для прогулянок. Там завжди смердить, хоча довкола буяє зелень. Причина – у старих очисних спорудах, які продукують неякісно перероблені каналізаційні води. Триває ж ця сумна для людей і річки ситуація вже упродовж багатьох десятків років. Та через 22 місяці вона кардинально зміниться.
– Мабуть, так було б і далі, коли б не вигідне розташування Чернівецької області, – каже Ярослав КИРПУШКО, головний менеджер проекту транскордонного співробітництва «Покращення екологічної ситуації в басейнах річок Прут і Дністер через покращення систем очистки стічних вод у Чернівцях і Дрокії», який презентували чернівчанам минулого тижня. – Води наших рік стікають у Румунію, Молдову, тобто в зону Європейського Союзу, який зацікавлений у покращенні екологічного становища.
Ярослав Кирпушко – виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку, який займається проектним менеджментом. Іншими словами, розробляє різні проекти, що покращують життя в області. У нинішньому проекті, – а в ньому беруть участь три країни, Україна, Румунія та Молдова, – центр виступає партнером №1.
А головна мета проекту, за словами Кирпушка, – таке очищення стічних вод, за яке не буде соромно перед мешканцями тих міст, які живуть на місцевостях, розташованих нижче за течією:
– Водночас ми впораємося ще з одним завданням, – наголошує п. Ярослав. – Коли стічні води перестануть забруднювати річки, вони оздоровляться.
Покращення ж очищення стоків відбудеться завдяки реконструкції двох горизонтальних пісколовок на очисних спорудах у м. Чернівці та побудові нових очисних споруд за технологією інтенсивної біологічної очистки, яка діє в молдовському місті Дрокія.
Окрім цього, в ході реалізації проекту проведуть тренінг для працівників ЖКГ і представників органів місцевого самоврядування Чернівців і Дрокії в Сучаві (Румунія) з ефективного управління стічними водами. Вивчатиметься також зарубіжний досвід використання нових технологій для очищення стічних вод, будуть проведені Тижні збереження навколишнього середовища та раціонального водокористування у Чернівцях, Сучаві та Дрокії. Бюджет проекту становить 1 млн. 159 тисяч євро, з них майже 90% –фінансування ЄС.
Аплікантом проекту, тобто юридичною особою, яка подає на конкурс проектну пропозицію, є Чернівецька міська рада в особі її секретаря Ярослава Кушнірика.
До слова, Буковинський центр реконструкції та розвитку має в роботі 10 проектів. «Ми розробляємо першочергово ті проекти, які фінансуються Євросоюзом, – наголошує виконавчий директор центру. – Тільки за останні 6 років залучили до Чернівецької області близько ста мільйонів гривень. Проекти виконуємо на конкурсних засадах. До прикладу, брали участь у проекті «Чисті споруди», якому виділили майже 20 мільйонів євро. Конкурс стосувався екологічних проблем транскордонного регіону. Європейці ж серйозно ставляться до екології, тому й звикли вкладати гроші в її покращення. Саме тому на наші проекти є хороша реакція».
Наталя ГРЕНЬ, студентка ЧНУ
