Не хочу жодних висновків робити
Та думаю, що треба на Землі
Хоч клаптики маленькі зберегти,
Де міг би лебідь звить кубло
І де могла б рости срібляста тирса.
Не тільки для ботаніків потрібні
Та для зоологів такі кутки,
А й для поетів…
М.Рильський
З року в рік на вподобаному заповідному куточку чорторийського озера залишаються на зимівлю білі красені лебеді-шипуни, – відомо, що озеро ніколи не замерзає. Птахів підгодовують, адже у найскрутнішу для них пору голодні шипуни беззахисні перед хижаками та браконьєрами.
Знову й знову навідуємось у гості до лебедів. Птахи вітаються ще здалеку гелготанням та лопотінням могутніх крил. Вони анітрохи не бояться: лебеді почали більше довіряти людям, вже звикли до турботи й доброти.
Місцеві жителі підхарчовують шипунів чим можуть, але цього замало. Частина птахів може померти з голоду. Щороку управління охорони навколишнього середовища проводить акції з підгодовування прекрасного білого птаха. Нам допомагають місцеві жителі, приватні підприємці, колектив Неполоківецького хлібокомбінату і просто небайдужі люди.
Звертаємося до всіх краян з проханням зважити на ці обставини і за нагоди заїхати у гості до лебединого племені чи то на екскурсію, чи дорогою до батьків або просто на відпочинок. Будьмо милосердними, і величний гордий птах віддячить нам своєю красою і любов’ю!
Неллі КАЛАШНІКОВА, головний спеціаліст відділу біоресурсів, заповідної
справи та формування екомережі державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області