Композиція «Алегорія Торгівлі» австрійського митця чернівецького походження Альфреда Оффнера 1910 року прикрасила інтер’єр однієї з найошатніших будівель Чернівців – Палати торгівлі та ремесел, що на Театральній площі, яку збудував архітектор Фрідріх Готтесман у стилі пізньої віденської сецесії. Нині тут розмістився адміністративний корпус Чернівецького медичного університету. Зазнало змін і оздоблення його інтер’єру…
Відомий художник з маловідомими минулим
Альфред Оффнер – один із тих потужних талантів, які формували творчу атмосферу нашого міста початку 1900-х років. Художник народився у Чернівцях 1879 року та жив тут протягом кількох десятиліть. Достовірних відомостей про життя та навчання художника існує вкрай мало. Творів його збереглося небагато. Мистецьку освіту він отримав у Відні та Мюнхені, деякий час навчався у Парижі. На початку Першої Світової війни виїхав з Чернівців до Богемії (м. Пльзень), пізніше працював у Відні та Берліні. Помер у чеському місті Побежовіце (нім.Ronsрerg) 1937 року (деякі джерела вказують м. Табор та 1940 рік).
У австрійському мистецтві з малярських творів художника відомі його полотна з серії «Танцівниця», «Материнське щастя», багатофігурна композиція «Свято вина» та низка портретів. Він активно розробляв дизайн австрійських цінних паперів, марок і плакатів. Ці твори та його графіка увиразнені монументальністю, експресивним звучанням та забарвлені патріотичними інтонаціями.
У Чернівцях Альфред Оффнер був відомий як академічний художник, представник віденської школи, яскравий виразник югендстилю та член мистецької групи «Wiener Sezession». Митець працював у галузі станкового та монументального живопису, графічного дизайну та як ілюстратор. Він також був визнаним у місті художником-педагогом.
Вітраж Оффнера зберігся у приміщенні корпусу істфаку університету
Зберігся вітраж Оффнера «Полювання на ведмедя», що у приміщенні корпусу історичного факультету чернівецького університету. Проте втраченою є його композиція «Колись і тепер», яка була розташована над сценою і прикрашала ошатну залу Німецького Дому нашого міста.
Ймовірно втраченим є і твір австрійського митця «Алегорія Торгівлі» з Палати торгівлі та ремесел у Чернівцях. Композиція уславлює розвиток торгівлі на теренах Буковини за часів Австро-Угорської монархії. Центральне місце триптиху посідає фігура чоловіка атлетичної будови в образі покровителя та алегоричного символу торгівлі. До нього звернені численні буковинці у народних національних строях, постаті яких зображені на бокових частинах.
Нові часи – нові герої
Сьогодні це місце посів інший твір – копія картини радянського живописця Олександра Лактіонова «Після операції» (1965 р.), написана лікарем і художником, а тоді – студентом 5 курсу Чернівецького медінституту Володимиром Бурденюком у 1968 році. Оригінал Локтіоновського твору перебуває у Курській картинній галереї ім. О. Дейнеки.
Прикметною є історія, пов’язана з головним персонажем твору: композиція присвячена всесвітньо відомому радянському медику академіку С.С. Юдіну (1891-1954), який розробив та вперше застосував переливання крові раптово померлих людей. За сталінської доби у 1948-1953 роках легендарний хірург зазнав неймовірно жорстоких репресій: його було ув’язнено та заслано на десять років. Але 1962 року Юдіна, за монографію «Переливання посмертної крові», удостоїли Ленінської премії, посмертно.
Долі ж двох мистецьких творів – «Алегорія Торгівлі» та «Після операції» – це водночас і долі їхніх авторів, і персонажів, які символічно відбивають зміни історичних епох у житті нашого міста та його перебування у складі різних держав.
Тетяна ДУГАЄВА,мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України.
Автор щиро вдячна співробітникам Чернівецького медуніверситету Івану Павловичу Бурденюку, Володимиру Івановичу Білоусу та Художнього музею –Валентині Михайлівні Кривко за сприяння в роботі над цим матеріалом.
