Ця історія неймовірна. Але ні для кого не секрет, що життя підкидає нам часом значно більше неймовірних історій, аніж будь-яке кіно.
… 1972 року в Боярці Олександра Сидор, яка приїхала туди в гості до матері, народила двійню. Дівчинку, яка першою побачила цей світ, одразу ж забрали. Другу дитинку, хлопчика, вона отримала зі скандалом. Їй сказали, що він каліка, що в нього пробита голова і що він, мовляв, не жилець на цьому світі. Александра влаштувала такий скандал на увесь пологовий будинок, що дрижали стіни й скло у віконницях. І лише тоді їй принесли немовля. Зовсім, до речі, не інваліда, а із трохи приплюснутою з одного боку голівкою. І тут же вона почула кинуте їй: «Собі ще встигнеш народити!»
Пізніше до Олександри та її чоловіка Григорія дійшли чутки про темні справи Боярського пологового будинку. Це упевнило подружжя в тому, що в них украли дитину – одну з двійні.
Почався пошук, який триває вже не одне десятиріччя. Їм навіть погрожували, сказавши по телефону, що Сидори взагалі мають бути вдячними, що Олександра живою залишилася, бо могло ж бути інакше…
Але пошуки тривали. Наприкінці 80-х подружжя звернулося по допомогу до автора цих рядків.
Згадаймо, це був зірковий час журналістики, коли її представники не лише сміливо втручалися, але й реально впливали на суспільне життя, служачи правді, країні та її народові. На жаль, невдовзі ЗМІ опинилися під жорстким контролем олігархів: ті одразу ж збагнули, яка це могутня сила – слово.
Однак повернімося до нашої історії. Коли на початку 90-х на українському телебаченні з’явилися передачі-шоу із неймовірними історями, газета зв’язала Сидорів із відомою ведучою телебачення. Не називатиму прізвища цієї відомої особи, бо ситуація буковинців чомусь не зацікавила тележурналістку – а, може, їй просто «порадили» не втручатися… Бо чому ж тоді Сидорам раптом зателефонували на домашній телефон із погрозами?
Та, незважаючи ні на що, вони не відмовилися від пошуків. Велику надію покладали на передачу «Жди меня». І ось 30 грудня 2013 року подружжя Сидорів побачило на телеекрані «Інтеру» її – Владиславу Анатоліївну ПОЛОЗЕНКО, мешканку Харківщини. Але, на жаль, її телефона подружжю не дали, пояснивши, що шукають батьків Владислави у Харківській області і що взагалі вона не їхня дитина.
Із фотографією Владислави Олександра звернулася до місцевого екстрасенса, жінки, яка співпрацює з правоохоронними органами. Ясновидяча сказала, що на фото – їхня донька.
До речі, й під час передачі чоловік Владислави розповів, що навколо його дружини протягом усього її життя точаться суцільні таємниці. За словами ж екстрасенса, мачуха Владислави перед смертю спалила всі документи падчірки.
Як відшукати доньку? Подружжя вирішило звернутися за допомоги газети «Версії» до харківських газет і телебачення із проханням оприлюднити їхню історію.
Олександра СИДОР: – Мета й надія усього нашого із чоловіком життя – розшукати доньку. Дуже просимо: допоможіть! Подивіться на наші фото – мою й доньки. Хіба ж ми не схожі? Губи, очі, ніс… Звісно, мені вже 65 років, а вона ще молода жінка…
Дуже розраховую на допомогу простих людей. Коли хтось зі знайомих Владислави побачить цю публікацію, покажіть їй! Принаймні розкажіть…
Донечко, якщо ти побачиш ці фото, зателефонуй за номером 050 735 14 47!
Придивімося до надрукованих фото. На них – Олександра Михайлівна СИДОР і Владислава Анатоліївна ПОЛОЗЕНКО. Хіба ці жінки не схожі? Та чи зустрінуться вони – залежить від усіх нас.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Від редакції: Наш кореспондент Руслан Козлов у відрядженні до Харкова сконтактував з колегами-журналістами та надав їм матеріали, якими володіє редакція. Тепер залишається лише чекати на щасливе завершення цієї дивовижної історії. Та сподіватися, що опубліковані на Слобожанщині фото матері й доньки проллють світло на загадку та допоможуть їм зустрітися… Чекатимемо хеппі-енду.
