У редакції газети «Буковина» відкрилася виставка пам’яті буковинського фотомайстра Дмитра ЧОРНОКОЗИ.
Дмитро Ілліч захопився фотографією, коли його ще називали Дмитриком… Працювати після школи пішов на меблеву фабрику, але вже тоді почав приносити свої знімки в редакцію «Буковини», куди згодом перейшов працювати.
За 15 років у «Буковині» зробив тисячі знімків. Для виставки відібрані 37 з них.
– У майбутньому, – поділився Анатолій ІСАК, головний редактор «Буковини», плануємо заснувати премію Дмитра Чорнокози та організувати його пейзажну фотовиставку.
– Цю виставку ми планували заздалегідь. І планував її, передусім, сам Дмитро Ілліч, – розповіла Валентина МАЦЕРУК, заступник головного редактора «Буковини». – Він мріяв про неї, готуючись до свого 70-річчя. Та як не прикро, але вже півроку Дмитра Ілліча немає з нами. Ця виставка – для живих, це пам’ять про нашого талановитого колегу, чуйну й добру людину.
Дмитро Чорнокоза народився в селі Біла на Кіцманщині, закінчив школу у Стрілецькому Куті. Сталося так, що він рано залишився без батька, тож узяв на себе обов’язки глави сім’ї: окрім хворої матері мав ще двох молодших сестричок. Від 14 років він кочегарив з дідусем, щоби заробити якусь копійку на прожиття.
1968 року він прийшов працювати на меблеву фабрику. Там він познайомився з Марією Михайлівною, своєю майбутньою дружиною.
На меблевій фабриці Дмитро Ілліч працював станочником, але саме в цей період свого життя він дуже захопився фотографією.
Пан Чорнокоза не мав професійної школи фотографа. Та щоби опанувати фотографію, він купував фахові книги та журнали з фотомистецтва. Власним коштом купував апаратуру. В хаті, яку згодом збудувала сім’я, створив у коморі фотолабораторію.
На відкриття виставки прийшли рідні, друзі фотомайстра та просто шанувальники його творчості.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
