Люди, які зіткнулись із судовою гілкою влади та отримали цілий букет з непорозуміння, халатності та дискомфорту, стали учасниками семінару, організованого обласною громадською організацією «Права Людини».
Як правило, на суди скаржаться люди з особливими потребами, адже їм найважче дається судова тяганина, а належної правової підтримки для інвалідів в Україні годі й чекати. Саме вони й переймалися проблемою «Шляхи вдосконалення українського судочинства».
Зменшити кількість злочинців-підлітків на 97% – цілком реально!
У Канаді, Європі та Австралії нині активно працюють медіативні організації. Їхнє завдання – співпрацювати під час судового слідства з обома ворогуючими сторонами і допомогати їм дійти консенсусу без судового втручання. Завдяки медіаторам – а це психологи, педагоги та юристи – винна сторона добровільно відшкодовує потерпілому збитки, таким чином уберігаючись від лави підсудних.
Такий метод урегулювання стосунків без втручання суду у Канаді зменшив кількість малолітніх підсудних на цілих 97%! В Україні ж немає законодавчої бази для втілення такого проекту, – розповіла голова ГО «Права Людини» Гюльнар НАЗАРОВА.
Корупція в судах – державна система!
Одне із перших запитань учасників семінару до голови обласного Апеляційного суду Олексія ЧЕРНОВСЬКОГО, стосувалося корупції у судах.
Розгляд пакету законів про корупцію відстрочений Верховною Радою до 1 квітня (погодьтеся, знаковий день для прийняття подібних законів!).
– Сьогодні говорять про корумпованість ледь не кожної державної інституції. Це вже стало частиною нашої ментальності, – каже суддя, – але як тоді пояснити досить невелику кількість офіційних скарг громадян на корупцію? На мою думку, в цьому винні не лише посадові особи, але й власне люди, які не навчилися реагувати на корупційні дії посадовців належним чином, у правовому полі.
– Сама держава не зацікавлена в боротьбі з корупцією, бо це є система, – вважає пан Черновський.
Замкнене коло або «футбол на правовому полі»
Про те, що Україна – досить специфічна держава, добре знають у Європейському суді. Його фахівці переконані, – 2/3 українських справ, які розглядаються у Страсбурзі, мали б вирішуватися безпосередньо в українських судах. У чому ж секрет таких проколів?
Річ у тім, що нині в Україні просто не існує точної класифікації справ відносно юрисдикції судів. Тобто, подаючи позов до господарського суду, не дивуйтеся, якщо вас відправлять до адміністративного, а звідти – до господарського і так далі…
– Україні потрібна серйозна судова реформа, – переконаний Олексій Черновський. Така ситуація є показником неякісної роботи законодавчої гілки влади.
Яка, в біса, людяність? – Приходьте в понеділок!
Інвалід по зору Галина ГОРОДЕЦЬКА відстоює своє конституційне право на житло. Половина будинку, який належав УТОС, уже приватизована. Її ж родина живе в тій частині, де мешканцям у приватизації відмовили!
– На щастя, я кваліфікований юрист, тож можу обійтися без правовї допомоги прокуратури, – розповіла пані Галина.
Складність судової тяганини для незрячої жінки полягає в іншому:
– Нещодавно привезла до прокуратури заяву, яку сама вдома надрукувала. Мені відповіли, що там якась незначна помилка у зверненні, – пригадує пані Городецька, – я попросила переписати заяву безпосередньо на місці, адже в моєму випадку дуже важко добиратися від дому до прокуратури.
– Сьогодні п’ятниця, кінець робочого дня! Приходьте в понеділок! – відповіли незрячій жінці.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
