Буковина входить до п’ятірки регіонів України із найкращими екологічними показникам. Про те, чим пишаються буковинці і що їх турбує, – у розмові з начальником обласного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Георгієм ШУТАКОМ.
Заказників більше, ніж у світі
– З огляду на такі показники, чим варто пишатися?
– Минулий рік був дуже насиченим. 2009-го в області були створені два національних парки – Черемоський і Хотинський. Отож, у підсумку Буковина має понад 16% заповідних територій. Для порівняння: середній показник в Україні – 7-8%, а світова норма – 12%. Тобто, ми посідаємо одне з перших місць не тільки в Україні, а й у світі. Одне слово, екологічні проблеми на Буковині вирішуються успішно. І це тільки старт.
Скажімо, у вересні 2008-го на європейському засіданні з охорони червонокнижних тварин згадали й Буковину, адже ми – єдина в Україні територія, де зубри проживають у відкритому середовищі. Саме нашим управлінням ініційоване створення заказника «Зубровиця».
Для вольєрного утримання зубрів виділяється 68 га землі. Нині формується команда науковців, яка опікуватиметься покращенням генетичного фонду цих рідкісних тварин. Пощастило й з підтримкою від наших європейських сусідів. Адже цей проект дає нам змогу брати спільну з ними участь у всесвітніх брендах.
– Як працюватиме заказник?
– Для прикладу звернімося за досвідом до польського містечка Бєловежів. Воно досить маленьке – тільки 2000 населення. Але у Бєловежеві створений заказник, де живе 800 зубрів! Тож містечко отримує шалені преференції від зеленого туризму: в середньому, до мільйона туристів, – а це дохід у 10 мільйонів євро щорічно! І це при тому, що містечко не має надто привабливих краєвидів.
Перейнявши досвід поляків, ми можемо зробити Буковину «меккою» зеленого туризму. Крім того, від такого заказника грандіозна наукова й просвітницька користь. Не варто забувати й про робочі місця та розвиток туристичного бізнесу в регіоні, адже поряд із заказником будуватимуться ресторани, готелі й бази відпочинку.
– Скільки коштуватиме створення такого заказника?
– Загалом на створення «Зубровиці» треба близько мільйона гривень. 5 зубрів для покращення генофонду нам подарують з Європи. Такий проект дуже вигідний з економічної точки зору, бо окупиться приблизно за два роки.
Варто пам’ятати, що створення заказника – це не лише покращення екології та збереження рідкісних тварин, але й великі преференції для держави. Сьогодні Буковина одна з перших упевнено претендує на європейські бренди, а це – досить серйозне фінансування.
Людство завинило перед… зубрами!
– Як уберегти цих рідкісних тварин від… людей? Адже ще й досі буковинці обговорюють сумну історію нещодавнього вбивство зубра у Банилові…
– Ми досі не можемо оговтатися від того випадку! Колись зубри були тотально винищені населенням Європи. Хоча в давнину вони підтримували життя цілим поколінням, бо рятували від голоду мільони. Все населення світу завинило перед цією твариною.
У генетичному плані зубрів практично винищили. Тож нащадкам треба показувати, за рахунок чого виживали наші предки та оберігати рідкісних тварин. Те, що сталося в Банилові, – це тотальна помилка. Але вже відкрили кримінальну справу, ведеться слідство. Винні будуть покарані.
– Як запобігти подібним випадкам у майбутньому?
– Знову ж таки, будемо переймати європейський досвід. У Польщі, коли зубр заходить на приватну садибу і псує врожай, це дуже вигідно для фермера. Бо, коли селянин за звичайних умов виручає за свою продукцію 3-5 тисяч євро, то після «втручання зубра» він отримує від 15 до 20 тисяч компенсації. Тож люди там тільки мріють, аби зубр зайшов у село і наробив їм якоїсь шкоди!
У кожному селі, прилеглому до «Зубровиці», будуть підписані відповідні угоди, які вбережуть зубрів від людської жорстокості.
Бездомні птахи – наслідок весняних пікніків!
– Поведінка людей значною мірою впливає на стан довкілля…
– На жаль, сьогодні гостро стоїть проблема культури поведінки в навколишньому середовищі, особливо навесні, коли люди виходять на пікніки і з’являється сміття на прибережних смугах річок та виникають лісові пожежі.
Великої біди приносить нам спалювання сухих трав, адже порушується гумусний баланс грунту. Сьогодні практично неможливо побачити жайворонків, адже зазвичай вони гніздяться в сухих травах, які люди тепер просто спалюють. Це стосується й тих птахів, що прилітають з теплих країв. Така недбалість може призвести до екологічної катастрофи, а люди так і не усвідомили, що роблять.
– Як з цим боротися?
– За кордоном, скажімо, з екологією не жартують. Там мають чинність чіткі й жорсткі закони. Якщо людина зламала дерево, викинула сміття в річку чи вбила тварину, вона потрапляє… в небуття. Бо наслідками таких дій стають незмога влаштуватися на роботу, громадський осуд, захмарні штрафи. Такі санкції можуть швидко і якісно виховати й наших співвітчизників.
ГМО підкрався непомітно…
– Чи загрожує Буковині екологічна катастрофа у зв’язку з появою на ринках генно-модифікованих продуктів?
– ГМ-продукція тихенько зайшла і на Буковину. На жаль, законодавча база сьогодні не відповідає ситуації, що склалася. Крім того, потрібні ще й відповідні лабораторії, щоби видавати ліцензії чи сертифікати на продукти харчування.
Я погоджуюся із використанням ГМО, скажімо, у вирощенні кукурудзи чи ріпаку для виробництва біопалива. Але я категорично проти генної інженерії у виробництві харчів! Ми маємо такі чорноземи і трудовий потенціал, що могли б забезпечити екологічно-чистими продуктами всю Європу!
Натомість ми самі стали споживачами небезпечних харчів.Тим більше, весь світ уже бачить наслідки ГМО, а це – і ожиріння населення, і поява нових невідомих хвороб.
Вихід один: врегулювати це питання у правовому полі. Лабораторія, яка здатна робити аналіз продуктів на ГМО, коштує мільйони доларів. Але ми вже стоїмо на порозі її відкриття. Всі надії – на державне фінансування. Але ви розумієте, що є відповідне лобі, яке не зацікавлене в цьому, адже для когось ГМ-продукція – це досить легкий і дуже прибутковий заробіток.
– Чим займаєтеся нині?
– Маємо здійснити ще багато чого. Перший пункт «порядку денного» – облаштування сміттєзвалищ і переробка твердих побутових відходів. На виконання цих завдань отримуємо відповідне фінансування й техніку.
Так, нещодавно отримали 11 мільйонів гривень на закупку машин для утилізації твердих відходів. Такі активні природоохоронні заходи ще ніколи не проводилися в області.
У Чернівцях ведеться будівництво сміттєпереробного заводу. Незабаром розпочнеться спорудження ще двох – у Сторожинці та Хотинському районі. Це складні завдання, які потребують великого фінансування, але від них нікуди не втечеш.
Відкладати їхнє вирішення на завтра ми не маємо морального права: діяти змушує відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
