НКРЕКП повинна перевірити тарифи перед їхнім затвердженням

«Провідні експерти у сфері енергетики, що об’єдналися в рамках «Тарифної мобілізації», чітко аргументували, чому теперішні роздрібні ціни на газ не є економічно обґрунтованими, більше того, вони ухвалені Кабміном із порушенням чинного законодавства. Тому ми звернулися до пана Вовка, аби регулятор, якщо він є справді незалежним арбітром, не затверджував тарифи на опалення та гаряче водопостачання, поки не перевірить обґрунтованість кабмінівських цін на газ для людей. Крім того, за результатами такої перевірки ми попросили вжити заходів і вплинути на те, аби Кабмін у результаті встановив усе-таки справедливу ціну на газ», – розповів керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Так, учасники «Тарифної мобілізації» звернули увагу голови НКРЕКП на те, що при ухваленні  Постанови № 315 від 27 квітня 2016 року Кабмін порушив норми чинного законодавства, оскільки не навів, як того вимагає закон, структури ціни, її економічної обґрунтованості. Цим було порушено, як мінімум, принцип прозорості державного регулювання.

0c7c15876acdfaee96c7a67a7ff8d0c81431489924 (1)«Крім того, ми наполягаємо, що твердження про ринкову ціну на газ, якою так вдало в своїх спічах жонглюють урядовці, є маніпуляцією, адже в Україні наразі немає ринку природного газу. Більше того, ціна для населення була встановлена за  відсутності фінансового плану  ПАТ «Укргазвидобування» за 2015 рік і на 2016 рік, інвестиційної програми розвитку компанії, у ній не виконано цілу низку вимог третього енергопакету (реструктуризації «Нафтогазу», розподілу видів діяльності, 100-відсоткового обліку, наявності ринкового регулятора). За таких умов про яку прозорість, розумну рентабельність та економічну обґрунтованість можна говорити?» – переконує Олексій Кучеренко.

До того ж, нові ціни на газ порушують базовий принцип «недискримінаційності», адже роздрібна ціна на газ для релігійних організацій в 1,75 разу менша за ціну для побутових споживачів.

«Усе це тягне за собою необґрунтоване підвищення тарифів на інші житлово-комунальні послуги – опалення, гаряче водопостачання. Розрив між вартістю тарифів і доходами людей стає колосальним. Майже половина працюючих українців  отримує мінімальну заробітну плату в 1450 грн, мінімальна пенсія – 1130 гpн. Витрати на субсидії наступного року можуть сягнути 3,8% ВВП, або 80 млрд грн, що становитиме 10% від держбюджету. Для розуміння, близько 12 млн сімей, або 36 млн українців потребуватимуть допомоги держави внаслідок завищеної ціни на газ», – пояснюють у «Тарифній мобілізації».

ГО «Тарифна мобілізація» подала також відповідний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо визнання нечинним абзацу 2 ч. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року № 315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758» і відповідне клопотання про зупинення дії зазначеного акта до розгляду справи по суті.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *