До 40-річчя творчої діяльності Мирославу Лазаруку вручили орден Маяковського
– Вы знаете, что таке кульбаба? – запитав між іншим перекладач Володимир Артюх чернівецьких інтелігентів. Органна зала Чернівецької обласної філармонії на мить напружено завмерла… Хтозна, що в того москвича на умі?
– Это одуванчик! – посміхнувся Володимир Артюх і, артистично здіймаючи руку в повітря, заходився цитувати:
«Твоя печаль кульбабою цветет,
Украдкой тлеет так неприхотливо…»
«…Неначе гомонить про се, про те,
Про що не мовить навіть пишність лілій…» – вторив йому Мирослав Лазарук, – заслужений діяч мистецтв України, письменник, директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка. Власне, саме Мирослав Лазарук і був головним героєм літературно-мистецького вечору на свято Покрови: 40 років творчої діяльності, нові книги «Цісарська дорога», «Ночі з амазонкою», «Де поділися горішки?», «Голуб на черешні»…
– Це дуже символічно, що музей Івасюка розташований на вулиці Маяковського, – сказав Володимир Артюх і… прикріпив орден на лацкан піджака Мирослава Лазарука. Орден Володимира Маяковського – від Союзу письменників Євразії, Союзу письменників-перекладачів, Московської міської, обласної організацій Союзу письменників Росії, – з дипломом у комплекті.
Збірка поезій Мирослава Лазарука у перекладі Володимира Артюха «Сквозь ночь и звезды» в Росії стала першою книгою в серії «Українські поети».
– І це лише початок! – пообіцяв московський перекладач, запевнивши, що він перекладе поезії ще ста поетів України – якщо життя вистачить.
Грав орган, лунали пісні… Виступали декан філологічного факультету ЧНУ Борис Бунчук, професор кафедри історії та культури української мови ЧНУ Надія Бабич, письменник Віталій Колодій, директор видавничого дому “Букрек” Дарина Туз…
І хай тригодинний вечір трішки затягнувся, пройшов він у теплій, витончено-інтелектуальній атмосфері! А головне – цікаво.
Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»
