У «Видавництві 21» побачив світ новий роман в оповіданнях чернівецької письменниці Оксани Драчковської «Основи гардеробу». Авторка привідкрила завісу над історією його створення і подякувала причетним до творчого процесу.
«Щиро кажучи, я ніколи не ставилася до творчості, як до роботи. Але і не як до розваги, звісно, – написала Оксана на своїй сторінці у фейсбук. – Для мене це щось на кшталт духовної практики, котра мусить приносити радість і задоволення. Бо якщо не приносить – то просто не пиши. Ніхто ж не змушує. Ну, мене точно ніхто 😊
Однак все це – гарна теорія. На практиці все складніше. І, так, часом буває важко. І вислів “творча криза” – такий заяложений, тисячі разів висміяний (зокрема і мною 😊) – таки грунтується на реальності.
Я почала писати “Основи гардеробу” одразу ж після того, як вийшов мій перший роман “Зілля”. Почала, написала перші три чи чотири розділи – і все. Робота застопорилася. Я звично сідала ночами за комп’ютер, але не могла витиснути з себе жодного речення. Такого в мене ще ніколи не було. Звичайно, можна було просто покинути – до кращих часів або назавжди. Але не хотілося. Це було вже після перемоги в “Коронації”, я повірила в себе як у письменницю. Та і вроджена затятість не дозволяла здатися.
Саме тоді надибала десь в інтернеті оголошення про письменницьку резиденцію в Карпатах. Мені здалося, що це знак і шанс. Подала заявку. Щоправда, не згадувала там про роман, бо організатори пропонували тільки малі форми, які можна було б повністю написати за час резиденції. Ну нехай – думала я. Ідей маю багато, а що вже я там писатиму – справа моя. Отож, запропонувала дві ідеї малих форм: казку про зайчика на візку і сатиричну п’єсу про труп потерпілого. Ні те, ні друге не зацікавило журі. Мене не взяли. Марина Горбатюк , зараз пишу спеціально для тебе. Обидва ці твори я таки написала згодом без жодних резиденцій. І обидва здобули успіх.
А тоді, в 2017му, я все ще мучилася зі своєю кризою. Здавалося, що виїзд кудись – суто для писання в самотності та спокої, – це справді вихід. І тоді я вирішила сама влаштувати собі карпатську резиденцію. Знайшла не дуже дорогий, але гарний готель. Бракувало тільки грошей на нього. Фінансова ситуація в нашій родині була вкрай печальна. І знаєте що я вигадала? Вирішила розпродати частину свого гардеробу. Так. Я люблю всілякі іронії й каламбури, тому заповзялася продати одяг, щоб писати про одяг))
Мені було ніяково оголошувати таке публічно, і я надіслала пропозицію в приват своїм подругам, приятелькам і знайомим. Надія Селезньова , я не забула, що саме ти підтримала мене тоді найбільше. Дякую, дорога!
А потім сталося те, про що розповідають в ютубі всілякі там коучі зі здійснення бажань) Одна з моїх приятельок просто дала мені гроші на готель. Олена Танасійчук , тобі завдячую тим, що все ж написала цей роман. Там, в абсолютній тиші (то був травень, низький сезон у Карпатах), я за чотири дні наклепала стільки ж сторінок тексту, скільки за попередніх два роки. Дякую тобі всім серцем. Сподіваюся, хтось і для тебе став таким чарівником, як ти тоді для мене. Усім нам потрібні чарівники».
Нову книгу Оксани Драчковської можна придбати на сайті видавництва або в чернівецькій книгарні «Букініст» (вул. Головна, 31).
Фото і мем – з фейсбук-сторінки Оксани Драчковської
