До 110-ої річниці від дня народження всесвітньовідомої поетеси, чернівчанки за походженням Рози Ауслендер у її рідному місті «на схилах у сукні зеленій», як вона писала про Чернівці, відкрили виставку, показали фільм та виставу. А ще провели поетичні читання, присвячені цій чи не найвідомішій представниці неіснуючого нині єврейського світу довоєнних Чернівців.
Шанувальники німецькомовної лірики поетеси зібралися у залі Ґеорґа Дроздовського (на п’ятому поверсі Німецького народного дому) на презентації доповненої і оновленої книги «Час Фенікса», перекладами текстів Рози Ауслендер (видавництва «Книги ХХІ»), щоби під супровід музики та слайдів зануритися у вірші, декламовані в оригіналі, а також українською мовою.
Роза Ауслендер – одна з перших фінансово незалежних жінок початку ХХ століття. Володіння англійською та німецькою мовами завжди допомагало їй знайти роботу. Після еміграції у США вона легко влаштувалася в банк Bowery Savins Bank. 1934 року в Бухаресті працювала кореспондентом іноземних мов у нафтовій компанії Vademecum Oil Company. У 1961 році – перекладач в експедиторській фірмі Freedman &Slater у Нью-Йорку.
До речі, переклади поезій Рози Ауслендер, як і багатьох інших відомих німецькомовних поетів i письменників (зокрема знаного та відомого всій інтелігентній Європі чернівецького письменника Пауля Целана), здійснив Петро Рихло, відомий літературознавець і перекладач-германіст.
– Колись Роза Ауслендер в одному з віршів написала, що вона «народилася в місяці, повним хрущів», – зауважив Петро Рихло. – На жаль, зараз хрущів у Чернівцях майже немає, мабуть, це наслідок наших екологічних проблем. Проте, я думаю, багато людей ще пам’ятають ті часи, коли в травні містом літало дуже багато хрущів.
Власне, травень – це місяць Рози Ауслендер, і цього року ми відзначаємо певний її ювілей. Тому у Чернівцях останніми травневими вихідними було влаштовано кілька важливих акцій. Зокрема, нещодавно відкрилася у колишньому темплі – кінотеатрі «Чернівці», – виставка, присвячена життю і творчості Рози Ауслендер, відбулася прем’єра кінофільму німецького режисера Катерини Шуберт про основні віхи незвичайного життя поетеси «Мрія доживе моє життя до останку». Врешті, була встановлена і нова меморіальна дошка на будинку, де народилася відома поетеса, хоча ми намагалися не надто широко афішувати це, просто якісно поліпшивши дошку, яка вже там була раніше…
1907-1919 – шкільні роки. Роза відвідувала народну школу, ліцеї у Чернівцях і Відні.
1919 – отримує шкільний атестат (матуру). Інтенсивно студіює філософію. Захоплюється філософією Платона, Спінози та Бруннера, який згодом став її товаришем. Філософські погляди Бруннера закладають основу світосприйняття дівчини.
Згодом, 1923 року, вона стала однією із засновниць Товариства імені Костянтина Бруннера у Нью-Йорку.
1919-1923 – вивчає літературу й філософію в Чернівецькому університеті.
1939 – у видавництві «Literaria» у Чернівцях виходить перша збірка поезій «Райдуга».
1941-1944 – у Чернівцях створене гетто. Майже три роки Роза з матір’ю і братом проводять там за колючим дротом. У гетто вона знайомиться з Паулем Целаном. Розі та її рідним вдається вижити.
