До 110-ої річниці від дня народження всесвітньовідомої поетеси, чернівчанки за походженням Рози Ауслендер у її рідному місті «на схилах у сукні зеленій», як вона писала про Чернівці, відкрили виставку, показали фільм та виставу. А ще провели поетичні читання, присвячені цій чи не найвідомішій представниці неіснуючого нині єврейського світу довоєнних Чернівців.
Ауслендер
Спогади тих чернівчан насамперед міські, не заморочені ідеологією, і вони про велич приватного життя. Держава майже непомітна в тих мемуарах. І ті люди, на відміну від багатьох наших співвітчизників, не тільки не плачуть за державою, вони б воліли її не помічати. Держава для них – мало не смішний казус, дивна обставина, шоу. Щастя залежить не від неї. І це також ґрунтовна відмінність того світогляду. Адже ми, практично всі, стільки очікуємо від держави, що шахраям від політики тільки й залишається, що нас дурити. Лох пливе в руки косяками.
Тим, хто не вірить в інтуїцію і в призначення, цікаво буде дізнатися про чернівчанку Нінон. У 14 років вона передрекла собі чоловіка, розпізнала його. Її ж майбутній чоловік, в свою чергу, у 14 років провістив свою долю, коли збагнув, що хоче бути або поетом, або взагалі не хоче жити. Він став лауреатом Нобелівської премії, письменником Германом Гессе. Нінон стала його дружиною. Такі – суто жіноча, і суто чоловіча історії.