Архітектор, якому вдячна Австрія,або Завдяки кому Чернівці називають маленьким Віднем

140 років тому народився уславлений архітектор Губерт Ґесснер. До цієї дати його виставки відкрилися у Відні та… Чернівцях

Губерт Йоганн Ґесснер / Hubert Johann Gessner (1871–1943) – уславлений зодчий, за проектами якого зведено десятки громадських, промислових та житлових будівель у містах Австрії та Чехії. Саме він є автором споруди Дирекції ощадних кас у Чернівцях (1900), у якій нині перебуває Чернівецький обласний художній музей. Від 1979 року ця розкішна будівля має статус пам’ятки архітектури національного значення з охоронним номером 1739. За версією чернівецького архітектора Лариси Вандюк вважається, що Ґесснер є також автором житлового будинку у Чернівцях, що на розі вулиць Української, 57 та Шевченка.

Губерт Ґесснер народився 1871 року у Валасському Клобуці (Valašské Klobouky) в Чехії. Помер 1943 року у Відні. Професійну освіту здобув в Академії мистецтв у Відні, де навчався з 1894 по 1898 рік у класі відомого австрійського архітектора, теоретика та педагога, засновника нової віденської архітектурної школи Отто Вагнера, який увійшов в історію як яскравий представник течії Віденського Сецесіону.

Сецесіон (відокремлення) – назва німецьких та австрійських мистецьких товариств, які виникли на межі століть на ґрунті опозиції офіційно визнаному академізму і представляли нові течії у мистецтві.

Краса цілісності та гармонійності

Першими роботами Губерта Ґесснера стали Віла Братмана та Дім Горна (нині Міська управа) у його рідному місті. У них архітектурне вирішення ґрунтується на перехідних формах від пізнього бароко до класицизму. Риси ж нового стилю ще ледь проявляються у характері декоративного оздоблення.

Тим часом Ґесснер подає на конкурс свій проект будівлі Дирекції ощадних кас у Чернівцях. 1899 року ця робота здобула першу премію на конкурсі і принесла молодому архітектору справжнє визнання у професійних колах. Будівництво розпочалося 1900 року. Вело його будівельне управління міста Брно, де на той час працював архітектор. Ошатна чернівецька споруда ощадної каси стала яскравим втіленням ідей віденської сецесії та, водночас, раціоналізму і практичної корисності, які пропагував Отто Вагнер. Конструкція будівлі зберігає класичні принципи симетрії та ясності. Але, попри це, щедро декоровані головний фасад та інтер’єри (скульптура, живопис, вітражі тощо), естетика гнучких ліній і витончених форм утворюють цілісний архітектурний ансамбль чарівної краси. 1903 року австрійський журнал «Der Architekt» опублікував статтю разом з низкою фотографій, планами будівлі та літографією художника Грюнера з її зображенням.
Наступними роботами Губерта Ґесснера були численні індустріальні, громадські та житлові будови. Серед них: робітничий клуб (Arbeiterheim Favoriten), будинки страхової компанії та профспілки залізничників, друкарня та видавництво „Vorwärts”у Відні, фонд медичного страхування у Брно, корпуси моравської психіатричної лікарні (м. Кромержиж), низка заводів та фабрик, міст через Дунайський канал у Відні (Augartenbrücke, Donaukanal) тощо.

Житло для робітників від Майстра, який випередив свій час

Після 1918 року творчість Ґесснера набуває нових рис. Чимдалі ідеї сецесії у його мистецтві слабшають, натомість проекти набирають ознак функціоналізму. На тлі поширення конструктивістських впливів у архітектурі, Ґесснер успішно втілив принципи свого вчителя Отто Вагнера, коли долучився до муніципальної програми віденських соціал-демократів з грандіозного житлового будівництва.

Протягом 1923-1934 років у Відні були зведені робочі квартали, які забезпечили людей муніципальним комфортабельним та естетичним житлом. Вони увійшли в історію під назвою «Червоний Відень». Губерт Ґесснер підтримав гасло австрійських соціал-демократів про «право трудящих на красу» і став новатором у розробці системи комунікації в урбаністичному середовищі.

1938 року у часи гітлерівської Німеччини нацисти заборонили архітектору Ґесснеру займатися професійною діяльністю.

Побудовані Ґесснером житлові комплекси Reumann-Hof, Heizmann-Hof, Lassalle-Hof та Karl Seitz-Hof є справжньою окрасою столиці Австрії. Кожний з цих житлових масивів називають „містом у місті”, де були магазини, власні вулиці, площі, дитячі установи, спортивні споруди, басейни, пральні, конференц-зали, фонтани та сквери тощо. Віденські житлові комплекси Г. Ґесснера значною мірою збагатили архітектуру міста та стали вагомим внеском у його соціальне будівництво. Так, Lassalle-Hof вважається яскравим прикладом конструктивізму в архітектурі, за „Karl Seitz-Hof“ закріпилась назва „Місто Сад”. Перлиною цих кварталів є „Reumann-Hof“, який невдовзі став символом Нового Відня.

Будівлі Губерта Ґесснера і дотепер прикрашають австрійські міста Відень, Грац, Лінц, Швехат, Леобен, Мьодлінг, Нойнкірхен, Глоггніц тощо), чеські – Брно, Кромержиж, Валасські Клобуки, Новий Йічин, Опава та українські Чернівців.
Архів Г. Ґесснера, який зберегла дочка архітектора Маргарете Слупетцкі (Margaretе Slupetzky), нині знаходиться у графічній колекції музею Albertina у Відні.

До ювілею Губерта Ґесснера у столиці Австрії підготовлено виставку та видання книги про його творчість Маркуса Крістана «Губерт Ґесснер. Архітектор доби між імперією та соціал-демократією, 1871-1943»).

Від редакції: Матеріали й анотацію до виставки, що розповість про творчість одного з провідних австрійських архітекторів першої половини ХХ століття Губерта Ґесснера і буде відкрита до Дня міста в Художньому музеї, підготувала автор цієї публікації.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.