27 травня у Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилася виставка вітражів та ескізів робіт польського художника Адама Сталони-Добжанського «Сотворіння світла». Автором проекту й організатором виставки став архітектор і поет Ян Павліцький, онук художника. Виставка триватиме до 22 липня 2013 року
“Вітраж – це картина створена свинцем, мальована суцільним світлом забарвленого скла, замурована у кам’яних рамах архітектури. Мур, метал, скло і… світло. Ці різні матеріали вимагають окремої, властивої тільки вітражу, пластичної форми. Кожен день і година, а навіть мить безперервно змінює картини зі світла у склі й металі – невловимо їх освітлює, запалює і такі розпалені… перелітна хмара беззвучним віддихом гасить, насичує зовсім іншою глибиною… по-іншому – на світанку, по-іншому − ввечері. Вітражі змінюються самі, змінюють настрій оточення, є вихідною точкою інтер’єру. Їх вставляють не лише з метою освітлення інтер’єру, але й для того, щоб закрити вікна, а людині, яка входить до храму – допомогти зосередитися, дати їй можливість заново подивитися на світ і на саму себе”.
Адам Сталони-ДобжанськийАдам Сталони-Добжанський (1904–1985), художник, графік, реставратор пам’яток мистецтва, професор Академії мистецтв у Кракові. Народився 19 жовтня в Мені в Чернігівській губернії (нині Україна). Найстарший син Фелікса – судді в Чернігові, поляка, римо-католика, внука засланця Січневого повстання 1853 року (помер 1927 р.) та Анни, дівоче прізвище Коваленко, українки, старообрядниці (померла 1944 р.).
Твори Адама Сталони-Добжанського — це композиції на сакральну тему, створені для понад 50 католицьких костелів, православних церков і храму євангелістів. Серед них мозаїки та, передусім, більше як 220 вітражів, на яких представлена повну іконографія християнського мистецтва.
Ян Павліцький народився в 1959 р. у Кракові, закінчив Архітектурний факультет Краківського політехнічного інституту. В Україні відомий як керівник (від польської сторони) проекту реставрації срібних Царських воріт головного іконостасу Софії Київської.
Вперше українських глядачів познайомили із цією виставкою 2011 року. Вітражі побували в Софії Київській, у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі в Одесі, в Домініканському монастирі у Кам’янець-Подільському, у Львівській галереї мистецтв та у Вінницькому костелі Матері Божої Ангельскої.
Перша індивідуальна виставка Адама Сталони-Добжанського відбулася у 1957 року в Палаці мистецтв Товариства любителів мистецтва у Кракові. Друга й водночас остання виставка була організована у 1960 року в Катовицях. З огляду на церковну тематику виставки, вона була закрита цензурою відразу після вернісажу, а її каталог, який цензори назвали “молитовником”, конфіскований. Після цієї виставки було заборонено публікувати твори і організовувати виставки митця. А після отримання запрошення до співпраці від відомої американської фірми-майстерні вітражів “The Willet Staind Glass Windows”, Адаму Сталони-Добжанському заборонили виїжджати і висилати свої твори за кордон. Тільки 1981 року, після постання “Солідарності”, відкрито виставку творів митця в клубі Краківського політехнічного інституту, а 1988 року відбулась посмертна виставка Адама Сталони-Добжанського в Парижі в залах Центру культури монастиря отців паулістів.
Адам Сталони-Добжанський – один з піонерів екуменічного руху в Польщі. Він був світським дорадником Митрополичої ради Польської Автокефальної Православної Церкви, а також членом мистецької ради краківського митрополита кардинала Кароля Войтили (згодом Папи Йоанна-Павла ІІ).
Тетяна СТРІЛЬЧИК, “Версії”,
фото автора
4 коментарі ““СОТВОРІННЯ СВІТЛА” – ВІТРАЖІ АДАМА СТAЛОНИ-ДОБЖАНСЬКOГО”
чудесная статья, которая к тому же фантастически красиво проиллюстрирована!вообще складывается впечатление, что это вовсе и не статья, а как минимум хороший буклет хорошего издательства!браво!
Интересное событие, прекрасные фото!
Дякую за репортаж. Побував завдяки публікації на виставці у музею. Знайшов в інтернеті сайт про Адама Сталони-Добжанського. Дуже гарні вітражі. Від них йде позитивна енергія.
Як завжди у Тетяни, цікаво, виразно і по суті, не схоже на критичні статті чи рецензії, а разом з тим – повне розкриття теми.