Відзначенню 200-річчя від дня народження великого італійського композитора Джузеппе Верді присвячений великий концерт у залі Чернівецької обласної філармонії, який відбудеться 30 травня, о 18.30. У програмі – «Реквієм» (1874), який композитор присвятив пам’яті видатного італійського поета Алессандро Мандзоні, а виконавці і постановники з Чернівецької філармонії – світлій пам’яті багаторічного художнього керівника Буковинського академічного заслуженого ансамблю пісні і танцю Андрія Кушніренка.
Саме Андрій Кушніренко відкрив нову сторінку в історії Буковинського хору – під його керівництвом хор, який володіє народною манерою співу, вперше виконав класику. А сьогодні силами Чернівецької філармонії – єдиної в Україні! – буде виконано потужний монументальний класичний твір.
Ім’я Верді збуджує почуття національної гордості в італійців, глибоку пошану – в музикантів. Його музика зачаровує, хвилює, не залишаючи байдужими слухачів. Немає жодного оперного театру, в репертуарі якого б не було опер Верді. «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Травіата», «Аїда», «Отелло» – далеко не повний перелік шедеврів Майстра, відомих у всьому світі.
Сьогодні важко повірити в те, що колись юного Джузеппе не прийняли до Міланської консерваторії, назвавши професійно непридатним. Хто ж знав, що з простого сільського хлопчика виросте митець світового масштабу? Й хто пам’ятає зараз того директора консерваторії?
Складний твір Верді, написаний для чотирьох солістів, змішаного хору та симфонічного оркестру, прозвучить у виконанні академічного симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії (художній керівник та диригент – заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський), академічного камерного хору «Чернівці» (художній керівник – Надія Селезньова), хору академічного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю (художній керівник – народний артист України Ярослав Солтис). Солісти запрошені з Києва: лауреати міжнародних конкурсів Мирослава Гаврилюк (сопрано), Михайло Гнатюк (тенор), Вероніка Коваль (мецо-сопрано), Тарас Бережанський (бас).
Своїми думками про твір Верді та підготовку до заключного концерту сезону поділилися Йосип Созанський і Надія Селезньова.
– Завершувати концертний сезон масштабним проектом, в якому задіяні кілька колективів виконавців стало своєрідною традицією. Як виникла ідея виконати саме «Реквієм» Дж. Верді?
Й.С.: – Ми завжди стежимо за ювілейними датами. Цього року – великий ювілей Дж. Верді. Зрозуміло, що Чернівці – це не столиця. Але дуже б хотілося, щоб тут прозвучали такі твори, як Дев’ята симфонія Бетховена, «Карміна Бурана» Орфа, «Реквієм» Верді…
Спочатку ми очікували, що приїде «Думка». А потім збагнули, що в нас усе є: оркестр, хорові колективи… Можливо, це не буде на рівні столиці, але нехай це станеться, нехай люди почують ці твори. Нехай музиканти зіграють їх… Це дуже корисний досвід.
– «Реквієм» Верді – твір масштабний і складний. З якими труднощами зіткнулися у процесі підготовки?
Й.С.: – Цей твір дійсно надзвичайно складний, особливо для вокалістів. Якщо нема гарних вокалістів – краще за нього не братися. Якими ідеальними не були б хор і оркестр – все одно вони не «витягнуть»… Нам пощастило, що Михайло Гнатюк зібрав дуже хороших виконавців. Вони звучать просто фантастично!
Н.С.: – Виконувати камерним хором твір, розрахований на величезний склад – це неабиякий ризик. Але ми спробували знайти оригінальний вихід із цієї ситуації: поділили хор на дві частини й розмістили його ближче до слухача. Наскільки це вдало, почуємо в концерті.
– Реквієм – це заупокійна меса. Що можна сказати про образи саме вердієвського «Реквієму»?
Н.С.: – Образний спектр його надзвичайно широкий. Усе побудоване на контрастах. Є і драматичні, скорботні частини, є і просвітлені, споглядально-ліричні. Серед ліричних особливою красою відзначається «Agnus Dei» («Агнець Божий»). Натомість «Sanctus» («Свят»), наприклад, – блискучий, урочистий. Найбільш напружена за енергетикою частина – «Dies irae» («День гніву»). Головна мелодія цієї частини лейтмотивом проходить крізь твір. Звучить в оркестрі, в партіях хору й солістів… Цікаво, що і за розміром ця частина – як половина всього твору.
Й.С.: – Дійсно, в цій частині – ціле дійство. Хор, наче у давньогрецькій трагедії, коментує що відбувається. В «Diesirae» більше десяти розділів – і кожний з них має свій особливий сакральний зміст.
–У багатьох операх Верді постає як майстер хорового письма. Які особливості хорової фактури «Реквієму»?
Н.С.:– Вона надзвичайно різноманітна: є унісонний виклад, що нагадує старовинний григоріанський хорал, є поліфонія у чистому вигляді, є строга хоральна фактура…
– В духовних творах на перший план зазвичай виступає молитовний текст. Чи так у Верді?
Й.С.: – Саме в «Реквіємі» важливе значення надається змісту кожного слова. Його повинні розуміти, пропустити через серце і донести до слухача виконавці.
Н.С.: – Для цього ми зробили переклад, підтекстовку. Пояснили виконавцям зміст. Ретельно працювали над дикцією, «італійським» варіантом прочитання латині.
– Чи виникають паралелі між «Реквіємом» Верді та його операми?
Н.С.: – Авжеж. «Реквієм» навіть називають «ще однією оперою» Верді. Тут багато виразної вердієвської мелодики, драматизму…
Й.С.: – Цей твір писався паралельно з «Аїдою» і виникає багато навіть чисто музичних паралелей. Але, мені видається, величезна складність «Реквієму» полягає ще й у тому, що музика вимагає «рафінованого» голосу, особливої культури звуку. В опері часто панують сильні пристрасті, любовні драми. А в цьому творі повинні бути зовсім інші емоції – глибоко духовні, звернені до Бога.
– А що плануєте на наступний сезон?
Н.С.: – Ми хотіли б продовжити гарну традицію, яка склалася позаминулого року і розпочати новий сезон новим сумісним проектом. У творчих планах – виконати з тернопільським хором «Заповіт» Станіслава Людкевича, адже це буде Шевченківський рік.
Й.С.: – 24 серпня 2014 року виповниться 120 років від дня народження українського композитора Богдана Крижанівського. Сподіваюсь нам удасться виконати його музику до поеми Миколи Бажана «Данило Галицький» на День Незалежності України.
Тетяна КОГУТ, спеціально для «Версій»
