Вона народилася 1 березня 1995 року. Свої перші кроки робила пліч-о-пліч з найталановитішими людьми Буковини. Минуло 15 років від дня її народження: за цей час вона набралася досвіду, зібрала навколо себе безліч шанувальників і… помолодшала! Радіостанція «Буковина», досягнувши підліткового віку, не опускається до рівня масового мовлення, а підвищує інтелект своїх слухачів.
15 років тому журналістці Тетяні Смолдирєвій запропонували очолити нову радіостанцію «Буковина». Перед нею стало важке завдання: майже наосліп створити потужну демократичну станцію.
Вона погодилася і не помилилася, адже завдяки цьому рішенню стала справжньою залізною леді, жінкою, яка, попри свою чарівність і доброту, змогла керувати великим творчим колективом, запровадити нові традиції і з нуля створити радіо, яке сміливо можна назвати взірцем для більшості українських станцій. Аби відтворити усі події, я розпитала пані Тетяну про шлях «Буковини» від першого ефіру й до сьогодні.
«Муки народження»
– Пані Тетяно, як усе починалося?
– На створення радіостанції витратили лише місяць. За кілька днів я придумала усі передачі, які живуть і досі. Перші кілька тижнів створювали колектив, запрошували людей.
Важко було робити перші кроки: не вистачало кадрів. Та у нас все вийшло. Вважаю, народження у перший день весни – не випадкове і дуже символічне!
Перший ефір на радіо «Буковина» провели нині вже покіний заслужений журналіст України Микола Смолінський і диктор телебачення Олександра Боровкова.
Нове радіо стало демократичним, в ньому було багато прямих ефірів і цікавої, неочікуваної інформації.
Розвивалися методом власних професійних проб. Досвіду ж у нас і справді не було.
– Як обирали вектор роботи радіостанції?
– Можна було піти легким шляхом і обрати розважальне або ж інформаційно-музичне спрямування.
Али ми вибрали важчий і цікавіший сценарій розвитку подій: почали готувати просвітницькі, мистецькі, літературні програми. Це авторські передачі, які відроджують історію, пробуджують інтерес до мистецтва, дають багато важливої та рідкісної інформації.
Ми почали експериментувати: втілювати різноманітні ідеї та проекти. Журналісти отримали грандіозну можливість розкритися, робити те, що їх цікавить. З’ясувалося, що ми не просто репортери, а дуже талановиті, креативні люди!
– Пошук матеріалів…
– На той час ми були єдиною радіостанцією, яка працювала в прямому ефірі і мала так багато можливстей. До нас почали приходити поети, письменники, музиканти.
Трохи згодом Вадим Пелех на базі радіостанції створив молодіжну студію «Символи». Він продовжив себе в інших проектах, а «Символи» працюють і досі. Студія збирає навколо себе багато обдарованої молоді. Через неї пройшла майже вся буковинська обдарована молодь.
– Як трансформувалася радіостанція за ці роки?
– Значно помолодшав колектив. Нині в нас працює дуже багато творчої, креативної молоді.
А ще радіо модернізувалося. З’явилися комп’ютери, новітня техніка, запровадили цифровий монтаж…
– Чи змінювали формат мовлення?
– Від початку я поставила собі завдання – зробити радіостанцію мистецькою, просвітницькою, музичною. Це – висока планка. Але ми йдемо цим шляхом, підтримуємо відповідний рівень, не змінюючи концепції мовлення.
Ми є самодостатнім радіо. Ми є мистецтвом. Наша головна відмінність від більшості радіостанцій в тому, що ми – не фон.
Радіостанцію «Буковина» не слухають, їдучи за кермом, під неї не готуються до іспитів тобто не займають мозок чимось іншим. Це радіо, яке треба слухати.
Ми не надто конкурентоспроможні, бо сучасні люди прагнуть розваг і відпочинку, а наші передачі – це постійна робота над собою, живлення для душі. У нас певною мірою важкі для сприйняття програми. Ми не дозволяємо собі бути легким розважальним радіо.
– Плануєте виходити на хвилі fm?
– Від початку виходили на Аm-хвилях, адже вони потужніші. Fm набагато дешевші, але менш якісні. Та згодом стало зрозуміло, що молодь слухає Fm.
Ми багато разів подавали необхідні документи, аби отримати ліцензію для виходу на Fm-хвилі.
Але схвальної відповіді все ж не отримали, хоча згідно із законодавством маємо пріоритетне право на згоду. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення нічого не аргументує. Щороку відбувається голосування, згідно з яким, хвилю віддають іншій радіостанції.
Але вихід на Fm – це не самоціль. Ми працюємо на середніх хвилях, нас потужно чує село та області, що межують з Буковиною.
– Чи справдилося все, що запланували?
– Скажу без зайвої скромності – так. Ми стартували, як ракета. З першого ефіру і до сьогодні не було жодних суттєвих помилок чи проколів. А все тому, що люди, які тут працюють – одержимі. Вони не йдуть на обідні перерви, ігнорують вихідні, мають ненормований робочий день. Згуртувалися неймовірно талановиті фанати своєї професії. В цьому, на мою думку і полягає секрет успіху!
– Чи суворий Ви керівник?
– Так, дуже суворий. Вважаю, що найкращий метод виховання – самій показати приклад, як треба працювати. А ще, я дуже люблю людей, які зі мною працюють.
– Чого ніколи не дозволите в ефірі?
–У нас практично немає заборонених тем. Щоправда, я ніколи не дозволю опускатися нижче пояса.
Ніколи не пустимо в ефір образу честі і гідності людини, низькопробну музику, ненормативну лексику, те, що заборонене конституцією. Ну, нам легше, ми не телебачення, у нас нема порно… (сміється).
Емма АНТНЮК, «Версії»
Думок на тему “У 15 років – взірець інтелігентності та інтелектуальності”
ам-хвилі потужніші, фм-хвилі – менш якісні – це повні нісенітниці. чому ж ЕРА-фм зараз – найпопулярніша станція і конкурентів у неї справді нема, бо інші фм-ки – попса, а розмовники типу Нацрадіо і Буковини на фм не пробиваються? подати документи на фм-хвилю і чекати – це все одно, що у вуз вступати тільки з п”ятірками… СССР в минулому і приймачів, які якісно ловлять середні хвилі, немає. тому на “Буковині” люди працюють у порожній ефір. якби не проводове радіо, якого практично теж вже нема, їх би чули одиниці…інтелігентність, яку 15 років ніхто не чує. і це серйозний прорахунок, які б заслуги собі хто не приписував, в тому числі і керівництво ЧОДТРК.