ПРО ЩО МОВЧИТЬ ОРГАН…

Glória in excélsis Deo
et in terra pax homínibus bonae voluntátis…
Слава в вишніх Богу
і на землі мир людям доброї волі…

8 січня в залі органної та камерної музики Чернівецької обласної філармонії переконливо і урочисто звучала музика на концерті «Новорічні шедеври камерної музики».
У програмі звучали твори Й. Пахельбеля , Й.С. Баха, Ф. Шуберта, А. Адама, Ж. Алена, Л. В’ерна та відомі святові різдвяні гімни.
Виконавці: Юлія Білла (сопрано), Юрій Мостолюк (флейта), Віктор Білла (орган). Ведучий – Юрій Гавриляк.

Laudámus te,
benedícimus te,
adorámus te,
glorificámus te,
grátias ágimus tibi propter magnam glóriam tuam,
Dómine Deus, Rex cæléstis,
Deus Pater omnípotens…

Хвалимо Тебе,
благословляємо Тебе,
вклоняємося Тобі,
славословимо Тебе.
Благодаримо Тебе ради великої слави Твоєї,
Господи Царю небесний…

Трохи історії…

Орган (від грец. «органон» — «інструмент» або «знаряддя») – музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів, якому неофіційно й люб’язно надано назву «короля музичних інструментів»: за звуковою палітрою та багатством засобів музичної виразності займає перше місце серед музичних інструментів.
Звук в органі створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметру, довжини, матеріалу (метал або деревина). Управління органом здійснюється зі шпільтішу (тобто, ігрового столу, пульту управління, де містяться ігрові механізми (клавіші, педаль тощо) та механізми включення та виключення регістрів, допоміжних засобів.
Гра на органі здійснюється за участю обох рук та ніг органіста, з допомогою (або без) асистента. У розпорядженні органіста є один або декілька мануалів (клавіатур для рук) та педаль (клавіатура для ніг).
Матеріал з Вікіпедії.

18 серпня 1992 року у Чернівцях відбулось урочисте відкриття залу органної та камерної музики, присвячене 1-й річниці Дня Незалежності України. Орган для органного залу був виготовлений на фірмі „Rieger-Kloss” (м. Крнов, Чехословаччина). Орган має три мануала і педаль, 38 регістрів, з яких 5 — мікстури та 4 — язичкові регістри. Регістрова трактура — електрична, клавіатурна трактура — механічна. Сам орган чудово гармонізує з інтер’єром залу та загальною архітектурою церкви, утворюючи з ними єдиний ансамбль.

Трохи фізики…

Або про що ж мовчить орган…
Про те, що йому холодно.
У звичайному людському сенсі.
Банально?
Ні…
Де що з курсу шкільної фізики. І не тільки…
Звук – коливальний рух частинок пружного середовища.
Повітря – провідник звуку.
«Добре темперований клавір» Й.С. Баха з’явився в 1722 році. Повна назва – «Добре темперований клавір, або прелюдії й фуги у всіх тонах і півтонах, що стосуються як терцій мажорних, так і терцій мінорних. Для користі та вживання жадібного до навчання музичного юнацтва, як і для особливого проведення часу тих, хто вже досяг успіху у цьому навчанні; складено та виготовлено Йоганном Себастьяном Бахом – в даний час великого князя Анхальт-Кетенського капельмейстером і директором камерної музики». Великий музикант сам приступав до налаштування інструменту і потім перевіряв якість на різних імпровізаціях прелюдій, токат, фантазій і навіть великих і складних фуг.
Роботи Ейлера 1759 і 1766 років присвячені проблемам звукових коливань в трубах. З цього питання між Ейлером і Лагранжем велося жваве листування. Лагранжу в 1759 році вдалося теоретично розрахувати приблизне значення частот гармонійних тонів відкритих і закритих органних труб.
Завдяки Ньютону акустика перетворилася на розділ механіки. Проблеми акустики з найбільшою завзятістю ставилися і вирішувалися видатними математиками того часу, хоча математичний апарат Ісаака Ньютона і Готфріда фон Лейбніца був ще не в змозі впоратися із складними проблемами коливань. У XVIII столітті був введений і сам термін «акустика» для назви науки про звук (першим запропонував таку назву Жозеф Савер). Деякі учені називають вісімнадцяте століття «золотим століттям математичної фізики».
І вже без вивчення книги Гельмгольца «Вчення про слухові відчуття» (1862) і книги Релея «Теорія звуку» (1877) не обходиться жоден фахівець-акустик.
Звукові коливання, що відбуваються за гармонічним законом, сприймаються людиною як певний музикальний тон. Висота тону визначається частотою коливань. Діапазон звукових коливань, що відповідає подвійній зміні частоти коливань, називають октавою. А швидкість поширення звуку у середовищі залежить від властивостей і стану цього середовища. Температура повітря є одним із факторів, що впливає на висоту тону. Відомо, що частота тону прямо пропорціональна швидкості розповсюдження звуку в інструменті, що з наростанням повітря в інструменті наростає частота коливань, і – навпаки. В літературі (з книги В.Г. Порвенкова «Акустика та настройка музичних інструментів») приводяться лише середні значення, які показують зміни строю в залежності від температури довкілля. Наприклад, зміна температури довкілля на 1 градус змінює строй різних інструментів від 0,8 цента до 1,6 цента в залежності від інструменту (флейта, гобой, кларнет, труба, тромбон тощо).

Музичний орган дуже чутливий та складний інженерний пристрій, де має підтримуватися постійний температурний режим та вологість повітря. Ці вимоги наступні: температура приміщення повинна коливатися у діапазоні +18-22 градуса по Цельсію, а вологість – від 45 до 80 відсотків. Зниження температури хоча б на 1 градус на протязі від 2-х годин призводить до зміни строю органних труб.
А у залі під час концерту було 12 градусів тепла. Я не уявляю, як Віктор Білла міг грати так віртуозно замерзлими руками у холодному залі, Юлія Білла з натхненним почуттям співати у своїй прекрасній концертній сукні та Юрій Мостолюк чудово грати на флейті.
Артисти не жалілися, глядачі теж слухали концерт і аплодували закоцюбленими руками музиці і музикантам… Тільки органу не можна перебувати при таких коливаннях температур.
Це на концерті було трохи більше 12 градусів, бо натопили заздалегідь…
А органу холодно. І він про це мовчить… Бо королям жалітися не пасує…

Gloria in Excelsis Deo
…Dómine Fili Unigénite, Iesu Christe,
Dómine Deus, Agnus Dei, Fílius Patris,
qui tollis peccáta mundi, miserére nobis;
qui tollis peccáta mundi, súscipe deprecatiónem nostram.
Qui sedes ad déxteram Patris, miserére nobis.
Quóniam tu solus Sanctus, tu solus Dóminus, tu solus Altíssimus,
Iesu Christe, cum Sancto Spíritu: in glória Dei Patris. Amen.

Боже, Отче Вседержителю,
Господи, Сину єдинородний, Ісус Христос,
і Святий Дух, Господи Боже. Агнець Божий, Сину Отчий,
що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу, прийми молитви наші;
Ти, що сидиш праворуч Отця, помилуй нас.
Бо Ти один святий, Ти один Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь

Тетяна Спориніна, “Версії”