Марина Цвєтаєва до чернівецького «Literature-café» ще не заходила
У Чернівцях відбувся святковий літературний вівторок. Особливістю саме цього вечора було те, що його учасником міг стати кожен, хто прийшов до літкав’ярні. Отож, кілька годин поспіль свої твори читали відомі в Чернівцях письменники і ті, хто робить свої перші кроки в літературі. У затишній атмосфері, де смачно пахло кавою, кожен твір обговорювався. Трохи критики, трохи похвал і насамкінець – овації.
А мені згадався Булгаков: «Якщо можете не писати – не пишіть».
Складається враження, що сьогодні серед наших «богемних літераторів» діє загальний рецепт написання модного, читай – пост-модернового твору: трохи гумору (необов’язково вдалого), набір дивних імен і скандальна подія в основі сюжету, аби був якийсь ажіотаж. От і все. Смачного.
Тільки на смак і на запах такі «шедеври» практично однакові, бо безликі. Та найдивнішим у цьому є те, що наші молоді письменники володіють-таки словом і зовсім не пустопорожні графомани на кшталт, «любов-кров», але літератури з їхніх потуг все одно не виходить. Можливо, у них все ще попереду?
…Нещодавно читала спогади поетів Срібного віку. На одному з літературних вечорів зібралися юні поетки, аби почитати свої слізливі вірші про нещасну любов. Тоді серед учасників була несхожа на всіх гімназистка, яка своїми віршами шокувала публіку і збурила емоції. Однак юну поетесу розкритикували, не розгледівши в ній генія. Мовляв, пише вона надто чуттєво і зовсім не про те, що на той час було популярним. Її ім’я – Марина Цвєтаєва.
Що ж, сподіватимемося, що на наших літературних вечорах серед невдалих спроб зробити з модної писанини щось вартісне, все ж відшукаються справжні таланти.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
