Таку назву має виставка провідного польського фотожурналіста Славомира ОЛЬЗАЦЬКОГО, що відкрилася в чернівецькому Художньому музеї.
«Фотографія, як коньяк. Вона повинна вистоятися»
Саме тому Славомир любить свої старі фото і 40 із них днями презентував Чернівцям. Здебільшого це знімки, в яких фотограф бачить минуле та ситуації, яких уже немає в сучасному світі. Наприклад, поява першої ігрової приставки.
– Я вибирав для виставки ті фотографії з якими мене щось пов’язує. За ними стоїть якась історія, вони мені близькі за ситуаціями та людьми, яких ви можете побачити на цих фотографіях. Я почав 1975-го і вже 36 років працюю фотокореспондентом. Тепер ми робимо по 3-4 сюжети щодня – це приблизно 500 фотографій, але не всі вони несуть якусь цінність. Все, що краще, перебуває зараз на виставці в Художньому музеї.
«Потрібно знімати серцем. Не очима, а саме серцем»
– Високою є ціна за те, що ти належиш до когорти фотожурналістів. Вони рідко створюють тривалі сімейні союзи. Багатьох із них старість заганяє в бідність і самотність. Але поки фотожурналіст має справний і заряджений плівкою фотоапарат – нічого трагічного для нього немає. Гірше, коли позбувається саме фотоапарата, бо бракує грошей на цигарки. Ще гірше, коли навіть маючи апарат, фотожурналіст дивиться на ситуацію, і не має внутрішнього примусу натиснути кнопку затвору. Тоді – це трагедія.
На виставці представлені фото, що відображають економічне та політичне життя радянської Польщі. В основному – це класичні чорно-білі репортерські світлини. Одна з фотографій, представлених на виставці, є призером авторитетного всесвітнього конкурсу World Press Photo.
Виставка триватиме до 7 листопада 2011 року. Тож погляньте на звичайних людей і ситуації очима пана Ользацького. Не пошкодуєте…
