Герой часу очима сучасника і митця…

З 20 листопада 2011 року до 8 січня 2012 у PinchukArtCentre представлено групову виставку 20-ти номінантів Премії PinchukArtCentre 2011 – першої приватної загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для молодих українських художників. Свої проекти представили митці, які вчилися і живуть у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Москві, Коста-Ріка, Тернополі, Луцьку. Експертна комісія відібрала номінантів з 1100 претендентів.
Коли серед двадцяти учасників виставки я прочитала прізвище Степана Рябченка, звичайно, зразу пригадала лауреата Першої Всеукраїнської трієнале «ART-AKT», що проходила в жовтні минулого року у Чернівцях. Ми бачили його роботи і спілкувалися через електронну поштову скриньку (такі вже буденні прикмети часу).

Степан Рябченко – художник, який працює насамперед з концепцією, що відповідає сьогоденню, використовує у своїй творчості передові технології, наслідує традиції українського барокко, знаходиться в постійному експерименті. З тематикою, матеріалами, засобами самовираження, візуалізацією образів, естетичною виразністю.

У виданні «Премія PinchukArtCentre», РАС ( http://pinchukartcentre.org/files/publications/pac_prize_newspaper_ukr.pdf  / стр.17) зазначено про творчість Степана наступним чином:
“Рябченко використовує комп’ютерну графіку у багатьох роботах, які балансують між цифровим форматом та фізичною формою. Він досліджує сучасний героїзм та класичну міфологію. Він створює великоформатні цифрові принти, представляючи сконструйований всесвіт, населений монументальними героями у яскравих кольорових композиціях, що комбінують фігуративну та абстрактну футуристичну мову. В роботах іншого спрямування він досліджує цифровий антигероїзм, розробляючи фізичну репрезентацію для суто цифрової форми вірусу – обличчя вірусу”.
Гельдхоф Бйорн – арт-менеджер PinchukArtCentre, куратор виставки.

Кожна епоха народжує своїх героїв…
Герой (hḗrōs) з давньогрецької – святий, божественний, богатир, звитяжець, витязь.
Герой – людина, яка здійснює великі вчинки.
Герой – певний символ епохи.
«Останній герой» – це сучасне телешоу. З технологією із заздалегідь визначеного результату.
І який він, герой нашого часу?
Чи ввібрав риси героїв минулих століть, відлуння уявлень віків, філософії та її принципів?

Степан Рябченко має своє власне осмислення історичної трансформації постаті героя і героїзму взагалі. Воно сконцентровано в границях епох, але нам дається можливість безграничного різноманіття комбінацій умовиводів: «Смерть Актеона», «Лимонні курчата врятуються…», «Спокуса Святого Антонія».
Антична культура Греції і Риму мала сильний вплив на філософські погляди, літературу, мистецтво Європи. А на культурні традиції Східної Європи и через посередництво Візантії був найбільш вирішальним грецький вплив. Артеміда покарала Актеона не за те, що він порушив її усамітнення, а за те, що він мав зухвалість побачити в ній жінку. Перетворений Артемідою на оленя Актеон був розірваний власними мисливськими собаками. Артеміда – ворог будь-якого порушення прав і засад олімпійців. В міфах людська доля наперед визначилася богами. Лиха, що зазнавали люди, були карою богів за їх негідні вчинки. За добро боги винагороджували людей, інколи надавали їм безсмертя.
І, як не парадоксально, найпоетичнішим є героїчний епос грецьких міфів.

Сучасний героїзм – це героїзм матеріальний. Дивовижні жовті курчата не зможуть досягти положення самовизначення, бо вибирати, що корисно, а що ні – приписано не їм, а делеговано зваженості і обережності. Це є запорука скерованої течії життя.

А ось досягти духовного героїзму дано далеко не всім. Це випробовування, спокуса, ризик, боротьба з самим собою і, поза всяким сумнівом, готовність до самопожертви. Прагнення до духовної свободи.

Художнику Степану Рябченку цікаві як і самі герої, їх еволюція, так і ставлення до них суспільства.

Може саме і через це, тема «Герої» продовжена і в роботі «Архангел», яку можна інтерпретувати, як здатність перемогти весь світ, себе в цьому світі. Тут досліджуються питання протиріч в усіх його проявах, відносність естетичних цінностей, обітниць, зусиль, стриманості, приреченості, діяльності. Ця робота експонується в КХМК «Мистецький Арсенал».

Сфера морального досвіду не обмежується полотнами художника. Вони великих розмірів, але це не надмірність, не штучність, це відповідна суверенність часу цифрової епохи.

Тетяна Спориніна, «Версії».
Фото передані з архіву С. Рябченка