І день Надвечір’я…

18 січня  наступає Хрещенський Святвечір. Який ще називають «Другий Святвечір», «Голодний Святвечір», «Водохресний Святвечір. У цей день, на Йорданську вечерю за традицією готують останню кутю різдвяних новорічних свят. Ця кутя називається «голодною».

«І ще цей день присвячують тим, хто потребує нашої уваги, допомоги», – пояснила мені Ольга Георгіївна Усик, вчителька математики Вашківецької школи.
Ми вирішили цього дня поїхати в Чорторию.
«Увага! Акція «Милосердя».
Під такою назвою члени творчої групи «Талант» Вашківецької школи провели збір коштів і кормів для лебедів, які зимують на Чорторийських озерах, приєднавшись до своїх друзів із Чернівецької гімназії №2, з якими їх єднає творча дружба.
Зібрано 303 грн., зерна кукурудзи і хліб.
Макара Дмитро, Розщибак Андрій, Гнатишин Галина та Єленюк Тетяна передали  кошти учням Чорторийської початкової школи, які разом із жителями села будуть закупляти зерно для лебедів, щоб птахи могли дозимувати на озері
І ще ми провідали вчительку Наталю Іллічну Качало.
Я перепитала Ольгу Усик:
– А може Іллівна?
– Ні, у нас всі кличуть – Наталя Іллічна
Наталі Іллічні, вчительці української мови і літератури Брусницької школи, в цьому році у березні виповнюється 84 роки. Учні заспівали їй коляду. А Наталя Іллічна потім розказувала про свої роки вчителювання. Про кожного учня вона має що розказати. І, звичайно, мова зайшла про Івана Миколайчука. Наталя Іллічна вчила всіх дітей родини Миколайчуків. А загалом у сім’ї Миколайчуків було десятеро дітей. А мама Наталі Іллічни, Катерина Миколаївна, була першою вчителькою у Івана Миколайчука».

Повністю інтерв’ю з Наталею Іллічною Качало, унікальні фото з її домашнього архіву ми опублікуємо в наступних числах газети.

Другого дня делегація вашківчан, що відвідали Чорторию, розмістили стіннівку з фотозвітом у школі. І ще говорять, що в ніч з 18 на 19 січня тварини опівночі розмовляють людською мовою, але підслуховувати їх великий гріх. Їх і не підслуховували, але лебеді достеменно були нагодовані і задоволені. Деякі фото Ольга Усик предала і нам. Інші учні цього дня колядували у будинку перестарілих у селі Коритне.

Вашківчани гордяться і люблять свій край, бережуть і примножують народні звичаї, традиції. Світлана Одовійчук,  вчителька української  мови та літератури, так висловила свої почуття:
Де хвилі Черемоша котять,
І звідки «Черемшини» йде порив:
Це Вашківці – містечко рідне!
Тут Гарас-художик творив.
Іван Бажанський вчив науки
Маленьких наших Вашківчан,
А створена давно ним школа,
Наречена його ім’ям…
У нас Маланка є відома
На весь наш буковинський край.
Вона віншує   й посіває
На щедрий людям урожай.
Не можна також не згадати
Святую Аннину гору:
Вона для нас як рідна мати,
Що верне від усіх біду.
Тому, шановні вашківчани,
Гордіться цим містечком ви!
Родились тут відомі люди.
Тож пам’ятайте це завжди.

І як видно, вашківчани про це не забувають.

Тетяна СПОРИНІНА, “Версії”

Під час збору коштів для лебедів

В гостях у Наталі Іллічни Качало

Допомога лебедям Чорториї

18.01.2011,  Вашківці – Чортория – Чернівці