Здавалось би, об’єднались…

Щодо перипетій реформи децентралізації в Сокирянському районі Чернівецької області: думка новодністровців

Давайте уявимо: ви вирішили побудувати будинок для своєї невеличкої родини – придбали землю, створили проєкт, почали закладати фасад… І раптом ваш «не зовсім адекватний сусід» звертається з позовом до суду і вимагає скасувати всі ваші законні дії, заявляючи, що і земля не ваша, і проектування неправильне, та й родина не бажає проживати під одним дахом. І в один момент суд задовольняє його клопотання. Нісенітниця? На жаль, ні. Так сталося в реальному житті, але не в невеличкій родині, а в багатотисячного населення Новодністровської об’єднаної територіальної громади Чернівецької області. І таким чином у маленького міста енергетиків, чиї люди, в прямому сенсі цього слова, роблять життя мільйонів українців «світлішим», забирають право на їхнє світле майбутнє.

Особливе місто з унікальною історією, з великими підйомами та не меншими спадами, якому доводилося, і донині доводиться переживати різні періоди своєї історії. Здавалося б, перспективне місто, оточене двома потужними гідроелектростанціями, має «світитися вогнями, немов новорічна ялинка», але натомість воно вимушене постійно «виклянчувати» гроші, вирішувати складні соціальні проблеми, стукати в зачинені двері та сподіватися на відгук.

Колись, попри численні труднощі та перепони, невеличке «місто сяючих вогнів» усе-таки вибороло право на «самостійність», і від 13 липня 2000 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України, залишило орбіту Сокирянського району і ввійшло до числа міст обласного значення. Тож можна сказати, що саме тоді,  20 років тому, в невеличкому містечку Буковини почали посів процесу децентралізації, який зараз охопив усю Україну.

Децентралізація – це передача частини повноважень з центру держави до громад, щоби проблеми місцевого рівня українці могли вирішувати самостійно, без втручання «згори». Децентралізація зупинила вимирання української глибинки і запустила процеси розвитку. Вона вже викорінює так зване совкове мислення, змушує брати на себе відповідальність за свій будинок, вулицю, селище. Запускає процес формування нових регіональних еліт, важливу роль в якому грає молодь. Проте є ті, хто не хоче прозоро працювати, скажімо, чиновники…

2014-го року, це рік старту адміністративно-територіальної реформи, Новодністровськ був готовим стати центром об’єднаної територіальної громади. За Перспективним планом формування територій громад Чернівецької області до Новодністровської ОТГ входять села Ломачинці, Білоусівка, Ожеве та Василівка з Розкопинцями. Це дуже зручна та вигідна конфігурація, бо села розташовуються довкола міста і є наближеними до нього. Новодністровськ має зручне автобусне сполучення з ними, та й віддаль між ними становить до 15 км. Якщо брати історично, то саме місто Новодністровськ збудоване на колишніх землях сіл Ожеве та Ломачинці.

Новодністровськ має всю потрібну інфраструктуру і може задовільняти потреби своїх жителів та жителів довколишніх сіл. Йдеться не лише про магазини, ринок, салони краси, перукарні, кафе тощо, а й про заклади охорони здоров’я, навчальні та дошкільні заклади, музичну школу, будинок дитячої творчості, заклади культури, управління праці та соціального обслуговування, територіального центру соціального обслуговування, всіх необхідних адміністративних послуг тощо. На мою думку, кожна людина, незалежно від того чи вона мешканець села чи міста, має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні соціальні, адміністративні, комунальні послуги, відремонтовані дороги, чисті й освітлені вулиці. І населення може впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їхнє надання знаходяться близько.

Реформа веде до зростання якості життя. Наприклад, школи з сучасним обладнанням і кращими вчителями дозволяють отримувати якіснішу освіту. Не потрібно буде віддавати свою талановиту, розумну дитину до якого-небудь інтернату райцентру з поглибленим вивченням тих чи інших предметів. Те саме стосується і медицини. Відчуваючи спромогу та слідуючи законодавству, Новодністровська міська рада 23 квітня 2015 року надала сільським радам сіл, окреслених Перспективним планом в межах Новодністровської ОТГ, пропозиції щодо добровільного об’єднання.
Більшість присутніх на зібранні підтримали входження до Новодністровської ОТГ, керуючись доцільними переконаннями щодо близькості, а отже доступності соціальних, адміністративних та інших послуг. І все давно мало б уже відбутися, якби не цілий перелік «але»…І переважно ці «але» стосуються залежності реформи від рівня відповідальності посадовців.  Місцевим чиновникам, які зручно влаштувалися в керівних кріслах вмираючої, але все ж досить стабільної владної системи з можливістю тримати тільки свої руки на важелях управління фінансовими потоками, не вигідний цей процес. Вони брешуть, відстрочуючи процес, намагаються підкупити – і такими діями просто гальмують реформу.

Навіть у 2020-му – через 6 років старту адміністративно-територіальної реформи – на її шляху  існує велика кількість перешкод. Районна влада досі намагається «засунути палиці в колеса» місцевим громадам.

Новодністровська об’єднана територіальна громада має винятковий хист. Тому місцеве самоврядування намагається докладати максимум зусиль, аби створити підґрунтя для розвитку громади.
Найбільш перспективною ціллю можна вважати створення промислового парку «Новодністровськ» на базі колись недобудованої панчішно-шкарпеткової фабрики. На території 15 гектарів мають розгорнутися виробничі потужності, що забезпечить роботою не лише мешканців Новодністровська, а й жителів довколишніх сіл. Триває пошук інвестора для добудови залишених ще з часів СРСР житлових будинків, які перебувають у комунальній власності міста.
Ще 2017-го Новодністровськ уклав угоди про співробітництво з містами-побратимами – польським містом Бечем та словацьким округом Ґельницею. Державна політика підтримки об’єднаних територіальних громад відкриває змогу брати участь у різних конкурсах, преміях, грантах, програмах. Новодністровська ОТГ може йти далі і заявлятись у міжнародних програмах.  Надзвичайний потенціал Новодністровська ОТГ має і для розвитку туризму. Його забезпечують не лише чудова природа, незрівнянне Дністровське море (водосховище), а й самі гідроелектростанції, де в рамках промислового туризму для всіх охочих уже проводять цікаві екскурсії. Взагалі тут ідеальні місця для відпочинку. Ліси, гори, річка, де водиться навіть форель. Новодністровськ цілком міг би стати туристичним Боснійським містом Бостар з приголомшливою природою, особливо для тих, хто полюбляє екстрим, рибальство, та мандрівки із зануренням в історію. Навколо — сарматські узвишшя, вікодавні печерні монастирі. Окрім схимників, цю панораму сподобали столичні персони з гучними прізвищами та не менш високими посадами. На жаль, вони будують тільки для себе височенні дачі-палаци, яких не в змозі приховати навіть верхівки дерев.

Процес децентралізації пройшли фактично всі східноєвропейські держави колишні члени СРСР.  Їхня практика показує, що розширені повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, водночас передбачають і підвищення міри їх відповідальності та зацікавленості у розвитку громад. Свою дорогу до світлого, заможного і стабільного майбутнього Новодністровська ОТГ ще прокладає. І невідомо, які ще бар’єри їй доведеться подолати. Ясно тільки одне, що назад шляху немає…

Руслана СТОРОЖУК, жителька Новодністровська