Пан Дмитро (ім’я змінено з етичних міркувань) працює у тролейбусному управлінні 6 років. Сам живе в селі, тож удень порається по господарству, а вночі виходить на чергування. Розповів, що останній рік робота стала нестерпною. «Спочатку почали «врізати» премії, «заморожувати» зарплати. А віднедавна керівництво змушує працівників писати заяви про переведення на 0,8 ставки. При цьому обсяг роботи не зменшується, чого не скажеш про зарплату», – поскаржився пан Дмитро. За його словами, для людей, які відмовляються підписувати такі заяви, керівництво створює всі умови, щоби ті не змогли працювати далі.
Аби пролити світло на ситуацію в тролейбусному управлінні, ми зв’язалися з його директором Іваном Іванічеком. Його відповідь легко було передбачити: «Борг держави перед тролейбусним управлінням – 2 млн 600 тисяч гривень. Пільгові перевезення не оплачуються. У бюджеті просто немає грошей. Звідки брати кошти на оплату праці?», – так прокоментував ситуацію пан Іванічек.
12 травня у Луцьку тролейбуси не виїхали з депо. Працівники оголосили страйк і вимагали зарплати з січня по квітень 2010 року. Представники страйкового комітету запевнили, що страйк безстроковий. До того часу, поки не будуть задоволені вимоги працівників, на вулицях Луцька не курсуватиме жоден тролейбус.
Судячи з розповідей пана Дмитра, в чернівецькому тролейбусному управлінні настрої людей щодня загострюються, тож не дивуйтеся, коли завтра доведеться на роботу йти пішки.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
Думок на тему “Чернівці залишаться без тролейбусів?”
Така ситуація: – невдоволення відношенням працедавця до найманого працівника, – повсюди, на усіх без винятку підприємствах міста.
Це результат копіткої роботи по “детінізації економіки, зокрема, вжиття спільних заходів для боротьби з тіньовою зайнятістю та виплатою зарплати в «конвертах», ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати, збереження та посилення соціальних гарантій; боротьби з приховуванням реальної величини заробітної плати, як способу уникнення оподаткування та сплати страхових внесків до соціальних фондів, з послабленням соціального захисту працюючих”. Коротше, – це “невпинне забезпечення чернівчан роботою, створення якісних робочих місць з відповідною заробітною платою та умовами праці”.
Ще коротше, – ця вся тріскотня наших очільників від Стелли Станкевич – голови міської організації роботодавців до мера, губернатора і власне аж до президента… ЦЕ постійна блюзнірська подоба “роботи заради людей” є справжнісінькою облудою і шахрайством…