За мотивами прес-релізу й фінансових звітів комунального підприємства
Особисто я, Іван Дупа, оцінюючи свої фінанси, доходи-видатки, можливості і залежну від цього всього якість життя, дивлюся правді у вічі. І якщо зарплати вистачає хіба що заправити дрантивий «ланос», то я не вдаю, начебто розсікаю повітря на блискучому «лексусі». А в комунальній сфері в нас досі є розбіжності між тим, що «на папері», і тим, що перед очима. Тому доводиться мало не «ворожити», щоби з’ясувати реальний стан речей. Наприклад, на Водоканалі.
В реальності – щоденні (добре хоч, що не в тих самих місцях) в кращому випадку, відключення, аварії і прориви – в гіршому, борги комунальників перед електропостачальниками тощо, і постійні рятівні «вливання» десятків мільйонів гривень з міського бюджету. На папері: «Підприємство розвивається, латає діри, прагне до сучасних інновацій» (з прес-релізу від 21 листопада ц.р.). У чому ж правда? А правда – в цифрах J
Хоча й цифри бувають різні: з тих же прес-релізів – або з фінансових звітів, які оприлюднює підприємство.
Візьмемо кілька цифр у трьох головних звітах компанії, на яких базується фінансовий аналіз: балансі, звіті про фінансові результати та звіті про рух грошових коштів. Глибше копати будуть громадські активісти, які нині у 5-ти містах України, серед яких і Чернівці, аналізують комунальні підприємства в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Вони ж, як мені відомо, вже подали інформаційні запити й до «Чернівціводоканалу» за роз’ясненням деталей звітних цифр. А я тим часом тільки поміркую (чи «поворожу»?) «на хлопський розум».
Що було?
Отже, станом на кінець 2018-го, порівняно з початком року, в балансі бачимо різке зростання нематеріальних активів: від 2 до 277311! (у понад 139 разів!)
Нематеріальний актив – той, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований, і є ймовірність одержання від його використання майбутніх економічних вигод. Переважно це права власності на щось чи на користування чимсь. Але це «щось» у майбутньому має точно принести економічну вигоду! Якими високими технологіями латання дірок у трубах володіє Водоканал – питання риторичне.
Так само 2018-го, порівняно з попереднім роком, зросла цифра основних засобів (будівель, споруд, машин та устаткування, передавальних пристроїв, транспорту) – від 91273 до 125 470 – на 34 197 тис. грн, або на 37,5%). Можна припустити, що це обладнання, яке регулює роботу насосного агрегату і раціонально використовує електроенергію – високовольтний частотний перетворювач, придбаний за 2,55 млн грн). Наприкінці 2018 року придбано телеінспекцію та мулососний автомобіль, які досліджують каналізаційні мережі та оперативно ліквідовують їхнє засмічення», – пояснює прес-реліз. Єдине,чого прес-реліз не пояснює, звідки у збиткового підприємства гроші на всю цю «розкіш»? Решта ж обладнання Водоканалу зношена більше, ніж наполовину.
Разом з тим, за рік дебіторська заборгованість за послуги також зросла: від 24467 до 33871 (на 9 404 тис. грн або на 38,5%). Значить, з водоканалом розраховуються не всі.
Щодо пасивів, то власний капітал підприємства лише за І півріччя 2019 року, на жаль, скоротився майже на 150 тис.грн. Збитки підприємства зростають на 38 382 тис. грн. КП не має довгострокових кредитів та інших зобов’язань, натомість існує поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це означає, що підприємство скористалося послугами, але не оплатило їх (о-о, привіт енергетикам, які частенько погрожують водоканалу відключенням?). Хоча, на кінець року вони становили вже 56217 тис. грн проти 69165 тис. грн на початок року (зменшилися на 23%).
Уже класично, на підприємстві ростуть борги із заробітної плати, за рік – майже на 900 тис.грн. Податки теж платять несправно, за рік заборгованість зростає від 1424 до 2085 тис.грн.
Що стало?
Але час ішов уперед і разом з ним кудись рухалися і фінанси водоканалу. Куди вони, зрештою, прийшли сьогодні – дізнаємося згодом. Так в Україні побудовані статистика і звітність, що результати можна побачити тільки з запізненням на півріччя. Тому наприкінці 2019-го мусимо задовільнитися тільки фінансовими звітами Чернівціводоканалу за перше півріччя…
У звіті про фінансовий результат за перше півріччя бачимо, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усе ще зростає, хоч і не стрімко: порівняно з попереднім аналогічним періодом, від 57 610 до 59 828 тис. грн, на 2 218 тис грн. Але це не від зростання кількості споживачів, а від зростання собівартості і ціни кубометрів води. Собівартість послуг зросла від 70 455 до 84 586 тис. грн, порівняно з таким же попереднім періодом. Майже на 800 тисяч зросли адміністративні витрати збиткового підприємства (це ті, які на утримання начальства, а не на рядових роботяг).
Елементи операційних витрат зросли всі: і матеріальні затрати, і витрати на оплату праці, і відрахування на соціальні заходи, і амортизація тощо. У прес-релізі підприємства так і пишуть, що «для збереження кадрів та заповнення вакансій було збільшено заробітну платню працівникам аварійних бригад. Завдяки цьому забезпечено щоденний виїзд 2-3 бригад водопровідної служби та 2-3 бригад каналізаційної служби».
Чим серце заспокоїться? Нічим…
Чистий фінансовий результат – збиток, як і в аналогічний попередній період – але збиток більший на 13945 тис. грн (від 24 437 до 38 382 тис. грн). Якщо порівняти його з обсягами реалізації за ці ж півроку, то отримаємо сумний підсумок: з кожної гривні доходу маємо 64 копійки збитку, тобто підприємство збиткове більше, ніж наполовину. І найсумніше, що альтернативи цій прірві для витрачання грошей: людських і місцевого бюджету, у місті немає.
Ваш Іван ДУПА, спеціально для «Версій»
