Чому потрібна перебудова
▪ З 3855 житлових будинків 60 – аварійні, ще 224 – на межі аварійності.
▪ Зі 121,85 км теплових мереж аварійних – 3,8 км.
▪ Централізованим водопостачанням забезпечені лише міста, 7 з 8 селищ міського типу та 24 з 398-ми сіл, тобто тільки 29,1% населення області.
▪ 30% насосно-силового обладнання каналізаційних станцій повністю зношені.
▪ 39,7% водопровідних мереж, 34,2% водовідводів та 31,7% каналізаційних мереж – аварійні.
▪ 2009-го втрати води в системі склали 44,6%.
▪ Із 19-ти наявних сміттєзвалищ 11 не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. 3 сміттєзвалища перевантажені. Аналізи грунту на токсичність на них не проводяться.
▪ Тролейбусний парк Чернівців зношений на 84%. Зі 103 тролейбусів 86 машин експлуатується понад 10 років. Підлягають заміні 32% контактної мережі.
▪ Лічильниками холодної води обладнано 48,4%, тепла – 24,7% будинків.
▪ Тарифи на послуги комунальних підприємств, зокрема вартість води є однією з найвищих в Україні.
А реформатори хто?
На рівні області – управління житлово-комунального господарства ОДА, у містах та районах області – відповідні структурні підрозділи. Крім того, про якість наданих послуг мають дбати самі підприємства комунальної сфери – постачальники тепла, світла, води, комунальні перевізники, а також ЖРЕПи та їхні нащадки – ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).
Теорія процесу
Як записано в Комплексній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства Чернівецької області на 2010-2014 роки, реформа має розв’язувати проблеми забезпечення споживачів якісними житлово-комунальними послугами, підвищення ефективності обслуговування житлового фонду, благоустрою міст та селищ області. Простіше кажучи, все аварійне, фізично і морально зношене має оновлюватися, будинки – ремонтуватися, ресурсозатратні технології – замінюватися на технологічні ноу-хау.
Сумна практика
На практиці реформа полягає в ухваленні чиновниками нескінченної кількості програм від загальнодержавного рівня до окремо взятого села. Звучить це приблизно так: «На виконання програми № від… розроблено програму № від…». Єдиним практичним кроком, який збуджує чималі сумніви в ефективності, є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як кажуть люди: «Той же ЖРЕП, тільки головного болю більше». Крім того, встановлено 926 побудинкових лічильників води та 168 – тепла. В управлінні ЖКГ стверджують, що 98% коштів, витрачених на придбання та встановлення цих лічильників – бюджетні.
Вуличні реалії
На прохання редакції поговорити про проблеми реформування ЖКГ, начальник однойменного управління п. Георгій ЛЕОНТІЙ приніс довідку про стан комунального господарства і його підготовку до зими. Мотивував таке рішення проблеми великою зайнятістю і численними нарадами та колегіями.
Єдиний висновок, який можна зробити з довідки – відремонтували майже все, на що вистачило грошей, тобто, майже нічого. За прикладом далеко ходити не треба. Тиждень тому на кінцевій зупинці автобусу №26 на вул. Комарова працівники тепломережі замінили два шматки труби. Тепер люди чекають автобус по вуха в багнюці, бо на новий асфальт, замість роздовбаного, коштів, ймовірно, не вистачило. Та й не все одно, на чому людям стояти взимку: на асфальті чи на болоті – однаково замерзне. Одним словом, реформа в дії…
Ціна питання
Здогадатися, яка головна «відмазка» чиновників за невиконані реформи неважко – немає грошей. Це при тому, що за одними з найвищих в державі тарифами люди розраховуються досить-таки справно. При завданні (!) довести рівень оплати населення за спожиті послуги до 98%, за воду сплачено 102,2%, за тепло – 110,6%, утримання будинків – 93,5%. На жаль, у довідці не зазначено, яка ж заслуга управління ЖКГ у такій свідомості буковинців…
Чиновники підрахували: загалом на реформу ЖКГ Буковини потрібно 242,3 млн. грн. Частину коштів планують освоїти вже 2010-го. Чи справді їх використовують за призначенням, «Версії» починають перевіряти вже від наступного тижня. Коли у вас затоплені підвали, або ж ви забули, як виглядають вода і світло, запросіть «Версії». Свої скарги та запитання надсилайте на versii@ukr.net або телефонуйте до редакції.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
