Панацея чи «безплатний сир у мишоловці»?
Уряд свої «сани» до зими підготував: від 1 серпня ціна на газ для українців зросла на 50%. Удар по кишені споживачі відчують пізніше, коли почнеться опалювальний сезон.
По-перше, зросте обсяг споживання газу, який у серпні, зрозуміло, не використовується для обігріву приміщень, а по-друге, зростуть і тарифи на централізоване опалення та гаряче водопостачання (де воно є).
Тож у відповідь споживачі також повинні «озброїтися» – або набитими грішми кишенями й гаманцями, або знаннями і вмінням добувати від держави субсидії.
Як з’ясували «Версії», таких знань і навичок треба не багато. Фактично, сьогодні отримати субсидію може кожний – хто про це попросить, подасть декларацію про доходи та надасть довідку про доходи (якщо працює).
Якщо в родині 15% доходів витрачається на оплату житлово-комунальних послуг, то всі витрати понад 15% покриватиме держава, для непрацездатних ця цифра становитиме 10%, – запевняє міністр ЖКГ Юрій Хіврич. Жодних підтверджувальних документів не потрібно. Адже, за словами фахівців з соціального захисту населення, «уряд довіряє людям»…
Це підтверджує і Головний державний інспектор Головного управління праці та соціальної політики Чернівецької ОДА Олександр Фостій: «Людина, яка потребує оформлення субсидії, має звернутися до органів соціального захисту населення, заповнити заяву та декларацію про доходи або надати довідку з роботи, якщо людина працює. Наше управління буде перевіряти цю інформацію.
У заяві є примітка: людина сама несе відповідальність за відомості, які подає. Якщо буде доведена неправдивість інформації – її позбавлять субсидії, можливо, доведеться повернути вже отримані кошти. Кримінальної відповідальності за це не передбачено». «Правдивість» добровільного декларування доходів нашими громадянами – загально- і сумновідома…
Як пояснив Олександр Фостій, субсидії нараховують на житлово-комунальні послуги в цілому: це плата за газ, тепло, електрику тощо – в комплексі. Обласні фахівці із соцзахисту населення рекомендують споживачам звертатися до районних управлінь, адже саме там є інформація про кожного споживача, номери персональних рахунків і т.д. І саме в районних управліннях розроблена формула, за якою обчислюється розмір субсидії.
Підступна «норма» проти солодкої «субсидії»
Існують два типи визначення норми споживання, наприклад, газу: за умови наявності лічильника, і без нього. Ті споживачі, які не мають лічильника, у нормі мають обігрівати житло з розрахунку 21 кв. м площі на людину плюс 10,5 кв.м на сім’ю.
Тобто, якщо сім’я складається з трьох осіб, то для них «норма» – 73,5 кв. м площі, на обігрів якої вони мають право отримати субсидію. А якщо їхня квартира має
100 кв. м, то на 73,5 кв.м сім’я матиме субсидії, а решту – за повну вартість. Так само існують норми і для приватних садиб: 11 кубометрів газу – норма використання на 1 кв. метр, норма квадратури – так само 21 кв.м на людину плюс 10,5 кв. м на сім’ю. Все, що понад норму – за повну вартість.
Тут і виникають, як кажуть, «нюанси». Більшість приватних будинків змушені споживати для обігріву газу більше не стільки через великі площі (зазвичай люди опалюють лише ті кімнати, в яких живуть), скільки через те, що навкруги, на відміну від багатоквартирних будинків, – зовнішні стіни, які хочеш-не хочеш, а охолоджуються. Цей момент у «нормах» не враховується. Як і те, що в більшій за норму квартирі чи будинку часто мешкають пенсіонери, діти яких живуть окремо, або самотні люди, співмешканці яких вже покинули цей «нормований» світ.
Разом з житлом на плечі малоімущих падає й оплата за нього, несумірна з їхніми пенсіями.
Можна, звісно, звертатися до комісій з питань нарахування субсидій, які мають бути створені при районних радах. І комісії можуть навіть піти назустріч прохачам, дозволивши отримувати субсидії навіть якщо споживання перевищує норму. Але на Буковині робота подібних комісій на практиці викликала безліч нарікань ще під час відшкодування збитків, завданих стихією 2008 року. Людський фактор, як розумієте…
Хто винен?
Саме таке питання постає одразу після того, як з’ясуєш «що робити». Що робити, влада радить: звертатися до районних органів соціального захисту населення по субсидії (телефон обласної «гарячої лінії» з цих питань – 4 56 17), а також – заощаджуватити. А от з питанням «хто винен?» є розбіжності.
Прем’єр Азаров днями в інтерв’ю журналістам зазначив, що «приведення тарифів на газ і житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня зумовлене необхідністю проведення модернізації економіки». За його словами, житлово-комунальна сфера вже дуже давно потребує реформування і Уряд має намір серйозно зайнятися вирішенням цієї проблеми: «По суті, ця вимога продиктована необхідністю модернізації нашої економіки: ніхто не береже, не економить дешевий товар», – зазначив М.Азаров.
Водночас голова Чернівецької ОДА М. Папієв зауважив, що підвищення ціни на газ зумовлене торішніми зобов’язаннями перед МВФ уряду Тимошенко. Про це повідомляють місцеві інтернет-ресурси із посиланням на прес-службу ОДА.
Тобто Азаров фактично визнає, що чинний уряд самостійно й добровільно прийняв рішення про підвищення тарифів задля модернізації економіки. А Папієв намагається перекласти відповідальність на попередників. У владній вертикалі права рука не знає, що робить ліва?
Та це й не дивно, зважаючи на те, що суперечності існують навіть в уряді: віце-прем’єр Тігіпко вимагає «затягнути паски», водночас прем’єр Азаров заявляє, що Уряд ні в якому разі не робитиме таких кроків, які призводили б до так званого «затягування пасків»: «Ми цього уникнемо, такого не буде», – обіцяє прем’єр.
Лікнеп або Що таке справедливість
Субсидія – допомога «покупцю», тобто суб’єктові, який не має достатньо коштів для залучення необхідних ресурсів, з метою дозволити суб’єктові спожити ці ресурси з ринку.
У нашому випадку субсидії – це кошти з Держбюджету, який наразі в Україні дефіцитний. Звідки ж у бюджеті кошти? 8 липня парламент намагався поповнити «державний гаманець» у дивний спосіб: скоротивши фінансування соціальних програм.
Законопроектом №6673 уряд пропонував суттєво зменшити видатки за багатьма програмами, зокрема соціальними, на 10 мільярдів.
Зокрема, пропонувалося повністю ліквідувати: фінансування із загального фонду Держбюджету програми забезпечення інвалідів та інвалідів-чорнобильців автомобілями, бюджетної програми Мінрегіонбуду щодо забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної війни першої групи, на 5 млн. 800 тис. гривень мали скоротитися видатки на лікування пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, хворих на туберкульоз.
Крім того, уряд планував суттєво скоротити видатки на соціально-економічний розвиток регіонів – на 700 мільйонів, видатки на житлово-експлуатаційні організації – на 600 мільйонів. А ще на 400 мільйонів гривень уряд хотів зменшити видатки на ЄВРО-2012, на 2 мдрд. – програми з утримання доріг, на 1,5 мільярди планувалося зменшити видатки на аграрний комплекс тощо. На 3 мільярди гривень мали зменшитися дотації з Держбюджету Пенсійному фонду України.
У пояснювальній записці зазначені програми названі «не першочерговими та не пріоритетними». При цьому про скорочення видатків на секретаріат президента, на секретаріат Кабміну, на Верховну Раду навіть не йшлося. Чи це не намагання покрити дефіцит Держбюджету за рахунок соціально-незахищених верств населення, чи не спроба «дати» одним, забравши в інших?
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Телефони «гарячої лінії» районних та міських управлінь праці та соціального захисту населення Чернівецької області з питань надання субсидій
Вижницький район – 2 11 09 (2 13 72); Герцаївський – 2 13 86;
Глибоцький – 2 44 63 (2 44 05); Заставнівський – 2 14 91 (2 14 46);
Кельменецький – 2 04 73; Кіцманський – 2 10 68;
Новоселицький – 2 16 72 (2 04 51); Путильський – 2 14 68;
Сокирянський – 2 14 71 (2 20 53); Сторожинецький – 2 19 39 (2 28 53);
Хотинський – 2 28 23;
у м. Чернівцях: Першотравневе управління – 6 08 66 (51 97 52);
Садгірське – 56 30 85 (56 00 09); Шевченківське – 3 62 92 (3 41 96).
