А тепер давайте уважно поглянемо на себе – кожний з нас. Але придивимося чесно й прискіпливо. Хто ми є? Паразити! Чому? Бо намагаємося більше взяти й менше дати. Саме так вибудовуємо і суспільство. І саме від цього наші біди.
Новини
7750 записів
2 жовтня
▪Відкриття свята «День міста – 2010» та урочиста хода трудових колективів комунальних підприємств, організацій і установ Чернівців та учасників ХХІ Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», 11.00.Пам’ятаєте рядки з повстанської пісні «Лента за лентою»? Тільки тепер вони звучать якось «із викликом». Для тих, хто не в курсі: на цьогорічному фестивалі повстанської пісні «Гайдамака.ua» група молодиків з битами увірвалася на фест і напала на українських патріотів
Ревмокардіогематологічне відділення Чернівецької обласної дитячої лікарні – одне з найважчих. Там лікуються маленькі пацієнти, частина з яких приречена. Його завідувач Михайло Гнатюк помирає разом із кожною дитиною. Та потім знову повертається, бо не має права на зупинку серця: на нього ж бо чекають інші маленькі хворі, живі, яким ще можна допомогти
До редакції надійшов лист від мешканки Подвірного на Новоселиччині Марії Павлівни Кіфяк. Пенсіонерка «повелася» на солодкі обіцянки київської фірми «Пошторг», яка торгує через Інтернет та через поштові каталоги косметикою, біжутерією і так званими товарами для здоров’я. Усім, хто придбає дві та більше речей, фірма обіцяє суперпризи – авто, набір побутової техніки та подорож на двох до Парижа.
Ми з одногрупниками закінчили інститут 10 років тому. Збираємося нечасто: робота, сім’я, проблеми... Але коли зустрічаємося, згадати нашого вчителя математики – справа честі. Не тому, що він не ставив двійок чи ставив їх багато. Не тому, що від нього «мліли» дівчата (нам тоді це й на думку не спало б), і навіть не тому, що окремі правила й теореми, як і крилату фразу «роззуваємося і йдемо по колу» можемо повторити через 15 років! Просто, коли Бог роздавав людям таланти, Григорію Івановичу дісталося рідкісне вміння навчати так, аби запам’яталося на все життя. Мабуть, це і називається педагогікою.
Йдіть на компроміси, але нічого не забувайте!. Може, в найгіршому фінансовому стані опиняються Риби: гроші не надходять і грати не можна. На грані екстриму фінанси Близнюків: значні покупки доведеться відкласти. Працелюбність Овнів, Тельців і Раків винагороджується, але доведеться
Чернівецьким обласним благодійним фондом допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя» підведено підсумки телерадіомарафону що проводився спільно з Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією та Чернівецьким обласним центром естетичного виховання «Юність Буковини».
Хтось з великих сказав, що в Росії дві біди: дурні та дороги. Судячи з того, які теми не сходять зі сторінок газет та інтернет-сайтів, в Україні (принаймні, сьогодні) бід аж три: пенсіонери, безробітні та безхатченки (чи, як звичніше, бомжі).
Скажете, дивна логіка? Аж ніяк! Це ж саме за нею живе держава на ймення Україна, яка розташована не десь там, а у самісінькому центрі Європи. Коли ж проаналізувати цей, на перший погляд, парадокс, переконуєшся, що він зовсім і не парадокс. Мало того, логіка тут залізна: В одному місці додається – в іншому – втрачається, де одним стає гірше, іншим – краще. Бо другі багатішають за рахунок перших. І це відчуваємо щодня.
Моїй мамі – 68. Єдине місце, куди вони з подругами регулярно навідуються – цвинтар, де поховані їхні чоловіки. «А куди ще піти? – запитала якось мама, – до театру чи на концерт – дорого, до ресторану – теж, та й немає з ким, а на лавочках у парку п’яні підлітки «тусуються». Та й дивляться на тебе якось презирливо й жалісно водночас... І справді, куди у вільний час подітися пенсіонерам? Окрім сапання на дачі в дітей чи доміно на лавочках (якщо такі є) за сонячної погоди, вибір майже відсутній...