Спогади тих чернівчан насамперед міські, не заморочені ідеологією, і вони про велич приватного життя. Держава майже непомітна в тих мемуарах. І ті люди, на відміну від багатьох наших співвітчизників, не тільки не плачуть за державою, вони б воліли її не помічати. Держава для них – мало не смішний казус, дивна обставина, шоу. Щастя залежить не від неї. І це також ґрунтовна відмінність того світогляду. Адже ми, практично всі, стільки очікуємо від держави, що шахраям від політики тільки й залишається, що нас дурити. Лох пливе в руки косяками.
Новини
За останній рік у Заставнівському та Новоселицькому районах відмічена масова активізація провалоутворення, пов’язана з триваючими тектонічними процесами та негативним втручанням людини у перебіг природних подій. Укотре доводиться нагадувати: карст – недоречне і доволі підступне явище, яке вимагає постійної уваги і поваги. Чи варто будити звіра, щоби випробувати його міць на власній шкірі і кишені?
1 червня ми захищали дітей, святкуючи один із найстаріших Міжнародних днів у світі. Заходів у місті та області не бракувало: і концерти, і змагання, і фести, і нагороди з відзнаками. І діти при ділі, і влада. Одне слово, все, як у людей, а деінде й краще.
Лариса КУБАСОВА – незвичайна чернівчанка. Своє подвір’я вона перетворила на справжнісінький дендросад із сотень рідкісних рослин і квітів: ось на цій грядці в неї росте піон та хоста, на іншій – гліцинія і капфіс, а ще австралійська папороть, їстівні каштани з Азербайджану, та багато іншого з різних куточків світу. А ще вона із чоловіком професійно займається ландшафтним дизайном – облаштовує занедбані подвір’я справжніми водоспадами, альпійськими гірками та швейцарськими галявинами…
Щомісяця мільйони громадян України, які працюють, віддають у вигляді податків кровно зароблені гроші. Це є нібито платою за цивілізацію – так нам кажуть. Але ж куди ідуть ці кошти? Тисячі і тисячі з нас ставили це питання собі. Ті ж, що наважувалися спитати, не отримували відповіді.
На подвір’ї Чернівецького обласного будинку дитини гамірно – малят вивели на прогулянку. Вишикувавшись по двоє, дітлахи тупо за вихователем, як курчата за курочкою-квочкою. Малята, щиро радіючи кожному новому дню, ще не усвідомлюють, на які випробування їх прирекли найрідніші у світі люди – батьки.
Нашу країну об’єднує багато чого. Наприклад, любов до матюків на вулиці і в Інтернет-форумах або, скажімо, цілковите неприйняття гасла: «Мені неприємні ваші погляди, але готовий віддати життя, щоби ви могли їх сповідувати». Це гасло здається смішним, неправильним, пришелепуватим і на Сході, і на Заході, на Півдні і на Півночі. Тут ми по-братськи схожі. Ніби ми не тільки близнюки, але ще й з однаковою родовою травмою.
Верховна Рада змінила закон про заборону грального бізнесу в Україні – тепер поза законом залишилися не тільки казино, гральні автомати та букмекерські контори, але й інтерактивні клуби, комп’ютерні симулятори та будь-які віртуальні казино, незалежно від того, в якій країні розташовано їх сервери.
27 травня в усіх школах пролунають останні дзвоники, а 28 травня випускники отримають атестати про середню освіту та відсвяткують випускний. І хоча цьогоріч випускників удвічі менше, ніж минулими роками, на святкування це не вплине.
Таку ідею проповідує вслід за святим чудотворцем Серафимом Саровським отець-монах Віктор ВЕРЯСКІН. Віктор Олексійович – особистість дивовижна, енциклопедично освічена, магнетично приваблива. Він, пристрасний дослідник релігійної культури, завжди відгукується на прохання виступити перед людьми, яких цікавлять проблеми буття. Хто є Бог? І ким є Я уцьому світі? У чому зміст життя людини і людства? Та й чи загалом є цей зміст?
Чернівецьке міське управління освіти розпочало видачу путівок до дитячих садочків. Цьогоріч на 100 місць у дитсадках претендують 130 діток. Проте освітяни радять батькам не панікувати: всі батьки, які за рік наперед встали на чергу до дитячого садочка, отримають місце.