Відео зберігатиме унікальний буковинський обряд вінкоплетіння

Відновлення та збереження народних традицій у військовий час, коли раша орків намагається знищити українську націю, має особливий смак і значення. Неймовірно яскравий етнографічний перформанс «Традиції буковинських весільних вінків» організували в один із листопадових днів у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту активістки ВО «Вишиваний дивотвір» разом із Буковинським  центром культури та мистецтва. До дійства залучили співочий гурт «Зозуля» з села П’ядиківці Неполоковецької територіальної громади, який супроводжував його обрядовими піснями.

Організатори дійства і були безпосередніми учасниками перформансу – буковинського весілля, в якому найвідповідальніші ролі виконали, як і годиться, молода та молодий, вінчальні батьки, дружки, гості. Ролі батька й матері наречених зіграли очільники «Вишиваного дивотвору» та Буковинського центру культури й мистецтва – Одарка Кучерява і заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. До слова, пані Одарка ще й очолює ТОВ «Санта».

Надзвичайно цікавим та красивим є обряд з Кіцманщини пошиття оберегового барвінкового вінка для молодої та молодого. Мудрий та витриманий у кращих українських традиціях, обряд відбувся на відкритому просторі  осінніх краєвидів музею, де молоді збирали барвінок для вінків, а потім плели його у хаті «Передгір’я» –  етнографічній родзинці музею просто неба!

«Вінок, що рухається»  пришивали на голову «топорівській нареченій», що була одягнена у старовинний стрій свого краю – сорочку з гаптованими циркою рукавами, ріклю, розшитою шовковою ниткою, та шкіряні чобітки на підборах із колекції Миколи Шкрібляка. Вона мала приголомшливий вигляд, адже топорівський вінок з кодами  дійсно пришивається до справжніх кіс дівчини.   Роль  молодої відважно зіграла Іванка Шульгіна. Відтворила ж методику пришивання  вінка майстриня Галина Вівчарюк.

Неймовірна краса, що сягає глибоких традицій наших предків, збережена в чотирьох селах Буковини, зазначила у своєму науковому коментарі Іванна Стеф’юк, поетеса й авторка проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури та мистецтва.

Усі гості дійства отримали широченну палітру емоцій. Щастя від того, що ми всі, об’єднані спільною метою, – гарні, мудрі, щедрі, талановиті! Радість, що ми, українці, багаті своєю історією, культурою й традиціями саме нашої благословенної Богом землі, що ми всі включені та небайдужі!

Гордість переповнювала серця всіх багаторічних партнерів по творчим проєктам: ТОВ «Санта», «Вишиваний дивотвір», Буковинський центр культури та мистецтва, відділ мистецтв Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка, Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Адже саме вони є відповідальними Хранителями та зберігачами народної традиції.

Дякувати ЗС України, усім добрим небесним силам й творчій спільноті  за сприяння у створенні запису відеоверсіі про збереження та популяризацію народних традицій нашого краю та обрядового вінкоплетіння, зокрема.

Любов Шилюк, завідувачка відділу мистецтв ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.