Якби не волонтери – не ті, що весь час піаряться, а справжні – мовчазні й непоказні, – армія не втримала б кордони, бо була б і гола, і боса, і голодна, і не озброєна. На подібну реакцію народу ніхто не розраховував. Українці здивували весь світ і найперше – власну верхівку. Хто міг би подумати, що ті, хто століттями дотримувалися першої частини прислів’я «моя хата скраю… », раптом згадають другу її частину – «…першим ворога зустрічаю». Наразі сталося. І це непокоїть нині багато кого. Отже, треба поставити народ на коліна. А як це зробити? Дієві й випробувані інструменти винайдені вже давно. Економічною, банківською, продовольчою, нарешті житлово-комунально-тарифною політикою можна позбавити людей будь-яких можливостей до виживання. Ви ще не передумали допомагати армії? Так ми вам піднімемо ціни на газ і світло! Ви і зараз не заспокоїлися? Чекайте на податок за житло. І не тільки! А ще й за сараї, погреби, гаражі, підвали, криниці, а також за вбиральні та собачі халабуди. Ми, влада, нарешті вас таки дістанемо!!!
Складається враження, що ненормальне, неадекватне до рівня життя людей підняття тарифів і оподаткування є цілеспрямованою політикою фізичного винищення українського народу. Тим паче, що нагорі відбуваються не менш дивні речі. Керувати оборонними підприємствами призначають людину, яка торгувала машинами, міністерством оборони рулює колишній мєнт, а головнокомандувачем є мажор-кондитер. Адже загальновідомо, що імперія «Рошен» створена батьком нинішнього Президента. Та все це лише з одного боку, а з іншого – олігархи вивозять гроші в офшори замість того, щоби сплатити податки і підтримати народ, на якому наживаються.
Одне слово, все робиться, аби Україна здалася. Бо чим іще пояснити, що «Південмаш» працює по 2 години на тиждень? І це тоді, коли тактичні крилаті ракети їхнього виробництва можуть знищити будь-якого ворога. Та чи це комусь потрібно, крім безпосередньо українського народу?
Ви, до слова, помітили, що США, коли йдеться про допомогу Україні, завжди зазначають: допомога надається не уряду, не державі, а саме українському народові. Народу – унікальному, який своїми руками, на своїх плечах понад чверть століття тримає незалежність України і, водночас, дозволяє себе обманювати, принижувати, не рахуватися із собою. Не можу зрозуміти, як все це уживається поруч?
Між іншим, українці, ви помітили, що вже літо? А це час, коли треба потурбуватися за себе, за своє здоров’я. Ви ж бо ще потрібні своїй державі! Не чиновникам, не олігархам, не можновладцям, а своїй неньці-Україні, яку мусите захищати… Отже, будьте здорові!
Людмила ЧЕРЕДАРИК
