…у час Інтернету, інформаційних агенцій кожен рік життя паперового видання – справжній подвиг
Дорогі наші читачі! 10 січня «Версіям» виповнилося 14 років – солідний, як для сучасної газети, вік. Зазвичай у таких випадках хваляться грамотами і нагородами, розповідають про досягнення і плани на майбутнє. Але «Версії» вирішили відзначити цю подію по-іншому. Хоча і з нагородами у нас все О’К! Цілий ящик грамот! А саме сьогодні, до Дня соборності Президент України відзначив і нашого головного редактора: Людмилі Флорівні ЧЕРЕДАРИК присвоєне звання Заслуженого журналіста України!
Тож нагород у нас вдосталь. Але ми їх не можемо повісити на стіни підвального приміщення, де нині знаходиться редакція, бо стіни такі товсті як у бункері. Та ми горді тим, що «Версії» – єдина редакція серед чернівецьких газет, якій жодна влада не дала приміщення: за 14 років ми переїжджали 7 разів! Двічі (!) безоплатно (!) надавав нам приміщення підприємець і волонтер Володимир Дорош.
Та повернемося до свята. У день народження традиційно кличуть у гості найкращих друзів. От і ми запросили на газетну «вечірку» тих, хто завжди поруч із нами – наших читачів і постійних дописувачів. Ми попросили їх поділитися своїми думками про нашу роботу і поставили три прості запитання:
- Чим для Вас є газета «Версії»?
- Чим, на Вашу думку, «Версії» різняться від інших ЗМІ?
- Ваші побажання і пропозиції «Версіям» на майбутнє (бо ж ми працюємо саме для Вас).
«Версії» – це особлива атмосфера з бажанням допомогти
Франц ФЕДОРОВИЧ, підприємець і меценат, голова благодійного фонду «Подаруй дитині життя», постійний експерт «Версій»:
- Для мене «Версії» – це добрий друг і діловий партнер, постійна інформаційна підтримка діяльності фонду «Подаруй дитині життя». «Версії» – це можливість поділитися з усім світом власними поглядами на життя, на стан нашого міста, області, держави. «Версії» – це особлива атмосфера, в яку завжди приємно поринути.
- Якось я читав один із матеріалів «Версій» і помітив, що «пропускаю його через себе», хвилююсь і співпереживаю разом з героями і автором статті. Нині це велика рідкість на медійному просторі, коли журналіст не просто виконує свою роботу, а щиро прагне допомогти. Мабуть, «Версії» різняться від інших тим, що для них це не лише робота, а частина їхнього життя і вони проживають його разом зі своїми героями.
- Оскільки жодна добра справа не може існувати без грошей (така вже наша реальність), бажаю «Версіям» фінансового благополуччя. Бажаю постійно збільшувати коло читачів, дописувачів, однодумців і отримувати від роботи задоволення. Ну і, звичайно, міцного здоров’я і сили, бо журналістська робота – нелегка і не завжди вдячна праця. З днем народження!
«Версії» – моя подруга і колега
Валентина МАЦЕРУК, заслужений журналіст України, заступниця головного редактора часопису «Буковина» і найкращий друг нашої редакції:
- 1. Щодо газети «Версії» маю свою версію: для мене – це, так би мовити, два в одному – подруга і колега. І аж ніяк не конкурентка. Бо спочатку була подруга, її редакторка, із якою навчалися на журфаці, разом працювали в «МБ», з якою ділили й ділимо житейські проблеми, а вже потім у неї народилася ідея заснувати власну газету, яку знаю «з пелюшок», із численних переїздів від приміщення до приміщення, із творчих посиденьок із колежанками до моменту благословення свіжого числа «у світ».
- Газета схожа на збірний портрет її творців. У неї симпатичне обличчя, яке не потребує гриму, покладистий, справедливий, комунікабельний характер, небайдуже ставлення до людей і бажання допомогти, бійцівські й спортивні навички, миттєва реакція на несправедливість і разом із тим ранима, тонка, романтична, лірична душа. Вона народжена вільною і незалежною, ще зовсім юна, проте смілива, безкомпромісна, має власну точку зору й не прогинається під мінливий світ.
- 3. Як газетяр газетярам, бажаю з оптимізмом дивитися в майбутнє: що, наперекір песимістичним прогнозам, друковане слово не зникне, й газета, що пахне друкарською фарбою, як і раніше, буде незамінною річчю в домівках буковинців; що передплата й тираж не залежатимуть від поштових монополістів; що в гороскопі нашого життя зірки напророчать цілі каскади позитивних версій, про які вам захочеться писати й писати, а вашим читачам – читати й читати, з нетерпінням очікуючи наступного номера!
«Версії» – це не ширвжиток
Леонід СИДОРЧУК, заслужений артист України, головний балетмейстер Заслуженого Академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю Чернівецької філармонії, найрейтинговіший ньюзмейкер «Версій» у рубриці «Культура»:
- 1. «Версії» – це суцільне кумівство, майже сім’я (сміється). Маю дві куми – і обидві в одній редакції. А якщо серйозно, то «Версії» для мене найперше – колектив, який їх робить, колектив талановитий і дуже дружний.
- «Версії» – не ширвжиток, порівняно з іншими газетами. Майже всі жують одну й ту саму «жуйку» – хто де вкрав, де дерево впало, що мер сказав на прес-конференції. А «Версії» дають можливість задуматися над завтрашнім днем і нашими можливостями змінити його на краще.
А ще у «Версіях» найсимпатичніші журналістки.
- Як людина творча знаю, що головне для творчості – натхнення, тому найперше – натхнення, нових ідей, нових тем. А оскільки творча робота постійно «краде» час у сім’ї – надійного і люблячого «тилу». І ще, нехай це банально і нездійсненно: нехай усі новини будуть добрими!
«Версії» – це вікно в буковинський світ
Юрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, доцент кафедри фізики напівпровідників
і наноструктур Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук ЧНУ ім. Ю. Федьковича, доктор технічних наук, заступник директора ТОВ Науково-виробнича фірма «Тензор» з наукової роботи, один з найактивніших і найлаконічніших читачів «Версій»:
1. «Версії» – це вікно в буковинський світ.
- Від інших видань «Версії» різняться наступальністю, лагідністю, любов’ю до читача.
- «Версіям» на майбутнє бажаю не вмирати («Ще не вмерла…»). Не страждати («Згинуть наші воріженьки…»). Щастя з життя набувати («Запануємо ми браття, у своїй сторонці!»).
«Версії» – це зв’язок з Батьківщиною
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця, член Спілки художників України, постійна авторка мистецьких розвідок «Версій»:
- Кожне число «Версій» для мене – цікава інформаційна та інтелектуальна подорож у життя Чернівців і Буковини. Щоразу приємно, що емоційний зв’язок встановлюється від першої і зберігається до останньої сторінки (живу за кордоном і постійно читаю електронний варіант газети, який отримую у форматі PDF).
- Гадаю, що тижневик «Версії» виразно вирізняється власним стилем щодо промовистого й професійно організованого дизайну та порядку розміщення текстів: від візерунку першої шпальти до вдало узгоджених аналітичних матеріалів та інформаційних рубрик.
- Бажаю членам редакції «Версій» і в майбутньому зберігати унікальне вміння чути, розуміти та оперативно інформувати свого читача, допомагаючи вирішувати реальні проблеми та пізнавати світ. Особливе побажання стосується подальшого формування електронного архіву видання, який служитиме багатьом поколінням як унікальний путівник по газетному літопису Чернівців та Буковини.
Палко бажаю «версіянам» подальшої успішної енергійної діяльності та відваги!
«Версії» – газета з потужним ядром
Тетяна СПОРИНІНА, учитель інформатики гімназії №2, переможниця престижних фотоконкурсів, волонтерка, багаторічний читач, автор і популяризатор газети:
1.По-перше, я є шанувальницею газети «Версії». Тут зібрана унікальна інтелектуальна редакція. Навіть, якщо одні журналісти звільняються, приходять нові – та завжди залишається потужне ядро. По-друге, мені імпонує загальний позитив газети, її креативність і аналітичність матеріалів.
- «Версії» – це газета, що впливає на громадську думку, а не просто пливе за уподобаннями людей та влади. І найголовніше – вона відрізняється рисами незалежності, вільної преси. Вважаю це заслугою редакторки, пані Людмили Чередарик, яка об’єднала однодумців свободи слова.
- Бажаю газеті і надалі мати своє обличчя, бо це дуже важливо у нескінченному потоці різної інформації. Бажаю успішно реалізовувати творчі плани та задуми!
«Версії» – це прив’язаність упродовж років
Роман ГАЇНА, депутат фракції «Батьківщина» Чернівецької міської ради, волонтер, багаторічний передплатник газети:
- Для мене газета «Версії» – це вже упродовж кількох років звичка і прив’язаність. Її щотижня отримую в поштову скриньку, і коли з якихось причин пошта затримується – мені вже явно чогось бракує. «Версії» мають бути, хай там що! :)
- У Чернівцях практично всі газети – тижневики. Але мені здається, що тільки «Версії» в повній мірі відповідають такому визначенню. Коли інші намагаються ганятися за новинами, «Версії» орієнтуються на аналітику, підсумки, коментарі. А ще мені особливо приємно, що саме ця газета часто звертається до теми волонтерства. Це мені близьке, і це те, що насправді щире і йде від сердець людей. Саме про таке треба писати – і «Версії» пишуть.
- Бажаю працівникам «Версій» здоров’я, натхнення, творчого неспокою, постійного відточення фахових вмінь, цікавих тем і героїв. І гідного читача, який вас розумітиме, із яким зможете спілкуватися через газетні шпальти «на рівних».
«Версії» – це вихід у відкрите море
Оксана ДУДАР, журналістка львівської інформаційної агенції «Дивись.info», свого часу журналістка «Версій»:
- «Газета «Версії», якщо можна так сказати, стала для мене виходом у відкрите море. По суті, утрьох – Людмила Чередарик, Марія Вишневська і я – ми починали щось абсолютно нове: від назв сторінок, рубрик, промоційних гасел тощо. Можливо, ми були далекі від ідеальної газети, але робили те, що нам подобалося, за що вболівали серцем і душею. Інколи сварилися, потім мирилися, не погоджувалися, сперечалися – щоби зрештою щотижня з друкарні виходив новий номер.
2.«Версії» завжди були нетиповим виданням, навіть нестандартним, із власною думкою, яка не завжди збігалася, так би мовити, із загальноприйнятою. Газета завжди була і є на боці тих, хто потребує захисту. Журналіст, як ніхто інший, знає, що не існує абсолютної істини. Щоб її віднайти, треба почути не одну думку, інколи – десятки. Саме «Версії» є тією газетою, яка намагається знайти ідеальний баланс пошуку правди.
3. Сьогодні «Версіям» хочу бажати ще довгих років, бо в час Інтернету, інформаційних агенцій кожен рік життя паперового видання – справжній подвиг. Залишайтеся такими ж, як і були – не зраджуйте свої ідеали, несіть правду, яким би важким шляхом не довелось її шукати».
