Це аксіома, визнана селекціонерами, науковцями та споживачами – вітчизняними й зарубіжними.
– Щоправда, послуговуємося цим завдяки благодатності та кліматичним особливостям нашого краю, – пояснює Зіна Мирославівна КОЖОКАР, директор Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, яка 43 років тому прийшла на роботу на посаду лаборанта і вже майже десять років керує станцією. Кліматичні умови Буковини досить сприятливі для вирощування горіхів, зерняткових та кісточкових культур,тому вони мають особливий смак та забарвлення без обприскувань хімічними припаратами.
– Чому ж фермери-садоводи роблять це до 30 разів? – цікавлюся.
Досвідчені спеціалісти дохідливо пояснюють, і я починаю усвідомлювати, що секрет полягає, як завжди, у… знаннях. Річ у тім, що працівники станції обприскують сади отрутохімікатами, тобто інсектицидами, які знешкоджують шкідників, та фунгіцидами, які борються з хворобами дерев, лише за умови пікового розмноження шкідників та ураження хворобами. А ще вони враховують і фінансову сторону питання: пестициди, як відомо дуже дорогі, а державна установа на госпрозрахунку, тому кошти заощаджуються.
Фермерські ж господарства нашої області проводять набагато більше обприскувань, тому що сади в них інтенсивного типу і потребують більше обробок, – пояснюють спеціалісти .
Буковинські сорти горіха грецького мають найкращі смакові якості, це визнали такі відомі світові експортери, як італійці, турки, французи та китайці. Саме тому сорти горіха з Буковини зараз найпопулярніші. «Замовлень у нас більше, ніж можемо виконати, та все ж ми до такого буму готувалися, – каже Зіна Мирославівна. – Дуже активізувалася Східна та Центральна Україна. Тамтешні фермери хочуть дуже багато саджанців для своїх садів – на 20, 50 а то і на всі 100 гектарів. Саме тому, паралельно із селекцією, над якою працюємо від 1965 року, почали впроваджувати промислові технології вирощування горіху грецького.
– З новою технологією вирощування саджанців горіха грецького працює базове розсадницьке господарство станції Державне підприємство «Дослідне господарство Придністровської дослідної станції садівництва ІС НААН» села Звенячин Заставнівського району», яке очолює Іван Гунчак, – розповідає далі Зіна Кожокар. За її словами, якщо спеціалісти робили раніше 5-10 тисяч щеплень, тепер їм буде під силу виконання 30-ти тисяч щеплень. Загалом же це справа складна, потребує високої кваліфікації. За промисловими технологіями вирощування садивного матеріалу буковинських сортів горіха грецького велике майбутнє, стверджують фахівці.
Серед горіхів, створених буковинськими селекціонерами – Буковинська бомба, Буковинський 1 і Буковинський 2, Легінь, Клішківський, Чернівецький 1 і Чернівецький 2 тощо. Найближчими роками з’явиться ще 5 нових сортів з дуже потужними якостями, бо їхні перспективні форми просто вражають.
Нинішнього року придністровці отримали авторське свідоцтво на сорт горіху грецького Легінь і груші Легенда Карпат та Сайва. Загалом буковинські селекціонери створили 14 сортів горіхів та 12 сортів, на які отримані авторське свідоцтво, а на 8 з них – патенти (право промислової власності).
«Буковинські сорти мають високі товарні якості, – наголошує заступник директора з науки Наталя Іллівна Дроник. – Вони толерантні до хвороб та інших несприятливих факторів довкілля. А ще суттєво різняться з-поміж кращих сортів зарубіжної селекції горіха грецького за комплексом господарсько-цінних ознак, зокрема, французької, угорської, італійської, молдовської».
Буковина посідає 1 місце в Україні за кількістю та якістю садів.
Вирощувати сади, як і ліси, справа доволі складна і потребує не одного десятка років.
Для омолодження садів та закладки інтенсивних насаджень новими високопродуктивними сортами, потрібно корчувати старі сади, які використали свій потенціал, а це означає дуже великі затрати і є справою значно складнішою, ніж садити нові. Та, попри те, все ж таки за останні 6 років тут розкорчували 20 га та засадили молодими насадженнями черешні, груші та яблуні.
Ще одна проблема станції – відсутність грошей. Їх «з’їв» банк «Хрещатик», а точніше ті, що за ним стояли. У підприємства пропало практично півмільйона гривень.
– Куди ми тільки не зверталися, навіть до прем’єра, адже ми – державна організація, – скаржилися працівники в один голос. – Та все дарма.
А ще трохи підвела садівників погода. Якщо загалом вони збирають і реалізують щороку 800-900 тонн продукції, то минулого року це було всього 500 т, а нинішнього взагалі зібрали 150 т яблук. «Це для нас не врожай», – кажуть вони.
Кожний сорт, створений буковинськими фахівцями, є кращим за попередній.
Довідково:
Структура багаторічних насаджень Придністровської дослідної станції садівництва:
146,86 га – яблуня; 55,59 га – груша; 30,5 га – грецький горіх; 12,3 га – слива; 11,32 га – черешня; 7,78 га – смородина; 7,35 га – суниця; 5,24 га – чорна горобина; 4,99 га – алича; горіховий маточник – 3,5 га; персик – 2,5 га; вишня – 2,05 га; територія між садами – 1,3 га; калина – 1,19 га.
Загалом – 292,48 га
Думок на тему “Найсмачніші яблука, груші та горіхи – на Буковині”
Серед Горіхів-гібридів, які вирощені від запилення Узбецького Ідеалу морозостійкими місцевими формами, можуть бути досить цінні екземпляри. Так з’явилися Швидкоплідні форми: Кочерженко та Багряний (відповідно: карпатськими та Пирятинськими, докладне порівняння
bokoplidni.blogspot.com).
«Районированные сеянцы из прогрессивных сортоформ — одно из средств закладки
малозатратного орехового сада.» Самарская Мария Игоревна, Ukraine.
“Нерідко фермери скаржаться, що їм по виділяли малопридатні для
господарювання площі, – каже горіховод Леонід Бойко з Черкащини. – Ось тут і потрібно подумати їм про горіх чи фундук, які, при правильному доборі посадкового матеріалу та належному догляді…, можуть дати їм значно більші, аніж зернові та інші сільськогосподарські культури, прибутки.”