Лікуємо зуби за 1 грн. 82 коп.

«Хабарниками» медиків робить держава

«Усі медики – хабарники, а благодійні внески у лікарнях і поліклініках йдуть до кишені лікарів!»,  – заявив цими днями молодий відвідувач Чернівецької обласної консультативної стоматологічної поліклініки.

Чого гріха таїти? Така думка, на жаль, побутує серед більшості пацієнтів. Утім, коли розібратися достеменно, стає  зрозуміло: медики лише заручники ситуації.  

Секрет полішинеля або Відверто про відоме

У сім’ї, як мовиться,  не без виродка. Є серед медиків такі, що без купюри, покладеної тишком-нишком до кишені, й кроку не ступлять. Але чесних і порядних професіоналів усе ж таки значно більше. Та наразі тут є велике «АЛЕ», назва якому – недофінансування. Саме воно й спонукає медиків до того, що заради порятунку хворих їм доводиться брати гроші з недужих. Про це ми й спілкувалися з керівниками та рядовими працівниками нашої провідної стоматполіклініки.

Лікарі наголошували, що нинішня система охорони здоров’я України має багато проблем і прогалин, які заважають як пацієнтам, так і самим лікарям. Бо те, що гарантує нам Конституцією, існує тільки на папері. На практиці ж право людини на доступ до медичної допомоги порушується не перше десятиліття.

– Бюджетного фінансування не вистачає ні на медикаменти, ні навіть на дезінфікуючі засоби, а про якісь господарські роботи загалом не йдется, – визнають керівники. –  Цю проблему більшість медичних закладів вирішують самостійно, запроваджуючи у себе на місцях так звані благодійні внески.

– Натомість у нас, – зауважує працівниця стоматполіклініки, – благодійні внески не  примусові, а добровільні. Працює каса, куди люди вносять свої пожертви – хто скільки може – від 5,10 і далі, інколи дають і цілих 50 грн. Деякі підприємці допомагають нам папером чи фарбою, якою ми власноруч, не наймаючи людей, фарбуємо приміщення поліклініки, заощаджуючи на цьому.

Та в наданні стоматологічної допомоги ми ніколи і нікому не відмовляємо – стверджують одноголосно працівники поліклініки.

– Особливість усіх стоматполіклінік у тому, – наголошує заступник головного лікаря з лікувальної роботи Ліліана ЗІНЧЕНКО, – що наші  пацієнти не можуть, як в інших лікарнях, придбати потрібні ліки та медичне приладдя в аптеках.

А тепер для ознайомлення: коробка пломбувального матеріалу коштує 400 грн, з неї можна зробити приміром 50 пломб. А крім цього, лікарям треба оновлювати інструменти, купувати бори, наконечники, дзеркальця, маски тощо. Не кажучи вже про анестетики, які не всім підходять: комусь підійде вітчизняний, а комусь дорожчий – закордонний.

Усі послуги – за рахунок установи

До слова, чернівецькі стоматологи консультативної поліклініки не так давно запровадили новинку: рентгенкабінет нині зв’язаний з комп’ютерами всіх лікарів- стоматологів. Отож пацієнти вже не сплачують за рентгенологічну плівку, бо результати одразу ж перекидаються на монітор того лікаря, в якого хворий лікується. Це стало можливим теж завдяки благодійним внескам, за які поліклініка придбала радіовізіограф – електронний прилад, який дозволяє бачити рентгенівське зображення зубів на моніторі комп’ютера в режимі реального часу. Принцип дії приладу дуже простий: до зуба прикладають спеціальний датчик, за мить роблять знімок, який виводиться на екран комп’ютера.

Перевага значна. По-перше, економія часу та грошей пацієнта. По-друге, знімок, який роблять на вул. Головній, може потрапити в режимі онлайн до хірургів на Проспекті Незалежності, бо є такі випадки, які потрібно обговорювати з хірургом. Але ж на все це  з бюджету не виділялося жодної копійки!

Колектив комунальної установи «Чернівецька обласна консультативна стоматологічна поліклініка» стабільний. Від середини 90-х років минулого століття ніхто не втік і не повідкривав приватні стоматологічні кабінети. Щороку до поліклініки звертається близько 50 тис. пацієнтів.

– Особливу увагу приділяємо пільговим верствам населення, – розповідали працівники стоматполіклініки. – Згідно з чинним законодавством,  їм роблять протези в порядку черги з трьома різними категоріями. Колись ця черга реєструвалася в журналах, а це дуже незручно. Бо користувачі цієї черги як мінімум пенсіонери, тож не пам’ятають, ні коли стали в чергу, ні своїх номерів. А шукати у журналі реєстрації довго, люди дратуються. Тому нині і в реєстратурі запровадили комп’ютерну програму, де одним натиском клавіші знаходимо людину. Та для цього потрібні комп’ютери, сервер, а ще й програмісти, які б написали програму. А за все це треба платити, держава ж на таке коштів не виділяє.

Бюджетний пиріг  чи макуха за картками?

А тепер невеличкі бухгалтерські підрахунки:

– Із усіх грошей, що їх виділяє держава на обласну консультативну стоматполіклініку,  заробітна плата «з’їдає» майже 88%, на енергоносії йде 6,5%, на комунальні послуги – 2,2%, на медикаменти – 2,8% і 0,5% – на придбання медичного інструментарію тощо, – розповідає Світлана ПЕТРЮК, заступник головного лікаря з економічних питань. – От простий приклад: держава на ліки для одного хворого виділяє, смішно казати, 1 грн. 82 коп. А лоток з інструментами для огляду та лікування пацієнта вартує близько 100 грн. Тільки на антисептики розрахункова потреба поліклініки становить 118 тисяч на рік. А держава виділяє лише 86 тисяч, тому і залучаємо позабюджетні кошти. І це для того, щоби зробити безпечним надання стоматологічних послуг. В ідеалі стоматполіклініці потрібно щонайменше 1,2 млн. грн.  – і це лише на медикаменти.

Якщо взяти лікаря-початківця, його заробітна плата становить 1551 грн., з яких стягують 20% різноманітних податків…

А хто в Україні не хабарник?

Отже, чи маємо ми право засуджувати медиків? Адже вони так само борються за виживання, як і всі ми. На часі змінювати правила гри. Бо, переконана, що всі ми без винятку мріємо про чесну державу і щасливе життя у ній, де не буде ні хабарників, ні тих, що їх дають.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»