Якби ми жили бодай 20 років тому, ситуація щодо гуманітарної допомоги, яка надходить до Буковини, а далі розходиться всією Україною, потрапляючи до військових і переселенців, не спричиняла б стільки запитань. Та сьогодні чи не в кожного нашого краянина є можливість висловити своє бачення того, що відбувається в нашій області. А бачать наші люди багато чого й про це вони пишуть у соціальних мережах. І замовчувати такі пости й звернення до влади не можна, бо це хоч-не-хоч вихлюпнеться. Подібні заяви, як та, що з’явилася у мережі «Хороші Чернівці» вчора пізнього вечора, – до слова, не перша, бо подібні вже були, – мають або спростовуватися, або підтверджуватися відповідними діями, якщо влада хоче, щоби їй довіряли. Буковинці ж про це говорять і говорять багато. І це не той варіант, коли, як зауважував узбецький класик ХV ст. Алішер Навої, «собака гавкає – вітер носить, а караван іде».
Додамо лише, що «Хороші Чернівці» працюють без цензури та їх читають тисячі буковинців:
«Тут хтось цікавився гуманітаркою. Давайте я на мить стану Капітаном Очевидність: Кому належить «Тайстра», де цю гуманітарку бачать? Думаю, то не єдина точка, де її можна зустріти, але, для прикладу беремо статистичну більшість з опитування людей. Хоча я думаю, її можна зустріти і в ресторанах, де газована вода на розлив продається за ціною пляшки. Надто, коли пляшка не коштувала нічого,– то взагалі ідилія. Думаю, навіть ті, хто не знали, та вміють складати двічі по два, здогадуються про місцевого олігарха і за сумісництвом мера м. Чернівці – Р.В. Клічука. Не важко здогадатись, яким чином цей пан, маючи найперший керівний статус у місті, може маніпулювати гуманітарним вантажем. Тим паче, навіть я знаю про те, як він не пускав вантаж із Швейцарії, певно, поки той не пройде крізь руки його робітників у торгових мережах (зі свічкою поряд не стояв, але це претензія від тих, хто цей вантаж комплектував, надсилав і доставляв).
У нашому місті це настільки очевидне і для правоохоронців, і для пересічних людей, що всі, все знаючи і дивлячись на прямі докази на прилавках, піддаються на відфутболювання на кшталт «дайте докази». Які докази потрібні в місті, що славиться контрабандою з незапам’ятних часів? Йдемо далі.
Буду подвійним Капітаном Очевидність: у таких випадках докази шукають не люди без прав на доступ до такої інформації, так і без можливостей її отримати, а ті, кому законом надані права на розслідування причинно-наслідкових звязків – правоохоронці. Та спробуйте пояснити, чому вам кажуть те, що кажуть, і чому в «Тайстрі» весь цей час продається гумка (або продавалась, бо, враховуючи розголос, Клічук, думаю, все звернув і розгорне тільки тоді, коли все «вляжеться», чи, сподіваюсь, більше не наважиться навіть подумати про черговий акт знущання з моралі й честі країни). Спецслужби тих країн, які нам жертвують, усе бачать і, можливо, дякуючи таким, як зазначені пани, нам не довіряють власне керівництво грошима і зброєю, як і не довіряли нам до війни у багатьох політичних питаннях. Бо вони, звісно, бачать і кажуть своїм політикам: гуманітарку продають у магазинах. А що далі, думайте самі.
Суть проста: коли прокурор і мер прекрасно розуміють, де докази, шукати їх вони, звісно, не будуть. Ба більше: вони будуть користуватися своїм статусом, аби оперативно замітати сліди.
Неможливо піймати тих, хто, по суті, ловить сам себе. Хоча вони навіть таку активність не вдають, бо актори з них погані і на публіку з імпровізацією краще їм не виходити. Міміка, обмовки, жестикуляція – і всі бачать, що ти чогось недомовляєш.
Але, карма, пане Клічук…
Дозволяти собі таке в нинішніх умовах – це не цинізм, ні, бо це – самогубство в стилі путлера. І на що ви сподіваєтеся? Я не розумію імпотенцію правоохоронців у цьому питанні з точки зору логіки, тож вважаю, що там справа парна і за карним кодексом класифікується як 185.5 (тобто від 7 до 12 років).
Так, я не додаватиму фото з цієї гумкою з Тайстри. Я впевнений: всі, ті що пишуть про цю проблему, таких фото мають тисячі. Я просто Капітан Очевидність, а ви робіть з цим, що хочете.
Мені лише прикро, що в нас нема прокурора, розслідувача чи просто депутата в міськраді, який з честю виконував би свою роботу і за подібних схем не сприяв би гнилі, а лікував систему.
Навіть, якщо все написане вище – помилка, то що саме вам, правоохоронці, заважає пройтися магазинами в пошуку такого товару й відомим шляхом дійти до причини, аби позбутися наслідків? То що? Грошей вам мало? Тому й мало, що робота, яка не робиться, автоматично не цінується народом і, як наслідок, – не оплачується податками. Звідки братися преміям, якщо люди не бачать вашої роботи з вирішення таких гучних проблем?»
