В усі часи люди роблять таке, на чому за будь-якої влади можна безкінечно робити бізнес: готують їжу, вдягаються, а ще – хворіють. Зважаючи на кількість аптек у місті та на широкий асортимент – хворіють часто та охоче. Відтак аптечний бізнес – справа прибуткова. Експерти переконують, що нову аптеку, за вірного підходу та грамотного планування, можна «відбити» за півроку. Зрештою, приватні аптеки, що, наче гриби після рясного осіннього дощу, виростають на кожному чернівецькому розі, цим словам чудове підтвердження. Проте, виявляється, існують і прикрі винятки… Ім’я їм – комунальні аптеки.
– Вони стали збитковими, бо розміщені в незручних, малолюдних місцях і, зважаючи на жорстоку конкуренцію, працюють собі у збиток, – зазначає Геннадій АКЖИГІТОВ, начальник відділу фармацевтичного супроводу ОКУ «Інформаційно-аналітичний центр» – обласний спеціаліст з питань фармації Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. – Колись комунальні аптеки № 97, 100, 106, 108 і 110 вправно виконували свої функції, задля яких і будувалися: виготовляли медикаменти для лікувально-профілактичних закладів міста й області. Але з настанням фінансової кризи ще в 90-ті роки, коли всі державні установи недоотримували фінансування, комунальні аптеки, крім виготовлення власних ліків, перейшли на роздрібну торгівлю вже готовими.
– Колись це була аптека закритого типу, – розповідає Антоніна БУРАКАНОВА, заступник завідувача обласним комунальним підприємством №110, – ми повністю забезпечували обласну лікарню нашими розчинами й препаратами. Нині забрали усе, крім розчинів. А щоби приготувати ліки, потрібно витратити купу електроенергії: працюють автоклави, дистилятор. Нам залишили те, що не вигідне комерсантам. Приїжджала навіть комісія з Києва. З’ясувалося, що продавати ліки у нас немає умов… А для виготовлення ліків умови є? Влада весь час обіцяє допомогти, але своєю допомогою заганяє нас у кут. Наприклад, кажуть відремонтувати сходи (круті бетонні оббиті сходи, які з вулиці ведуть на другий поверх – авт. ). За чий рахунок я повинна їх ремонтувати? Збирати гроші з працівників, які й без того отримують копійки?
Як зазначають працівники аптеки, керівництво лікарні таке становище влаштовує. Бо дехто з них є власниками приватних аптек на території обласної лікарні. Тож аптеки, які виготовляють ліки, їх не цікавлять. До того ж, навіщо напружуватися, замовляти препарати, коли можна хворому написати список вже готових ліків і відправити його до власної аптеки. Та й потрібну сировину для виготовлення ліків не треба купувати. На схожі проблеми скаржилися й працівники інших комунальних аптек, але називатися не насмілювалися.
Зрештою, комунальні аптеки довели до такого стану, коли, за словами опитаних журналістами фармацевтів, «гірше вже нема куди». Тому ймовірна реорганізація цих підприємств аптечних працівників не лякає.
Загалом на Буковині є 44 комунальні аптеки.
Тепер же влада намагається врятувати ці аптеки, приєднавши їх до ОКП «Буковина-фарм».
За словами Геннадія Акжигітова, це значно зменшить витрати. – «Буковина-фарм» має великі складські приміщення, тож може займатися оптовою торгівлею і забезпечувати лікувальні й аптечні заклади лікарськими засобами, – говорить начальник. – Крім цього, ОКП забезпечує наркотичними та психотропними медикаментами усі медичні установи. А ще – постачає кисень до лікувальних закладів Буковини.
Об’єднання аптек не тільки зменшить витрати й оптимізує їхню діяльність, але й зробить їх конкурентоспроможними. Адже, коли існуватиме єдина аптечна мережа, закупівля ліків здійснюватиметься великими партіями. І, чим більші будуть партії, тим дешевшими будуть лікарські засоби. Зменшаться й витрати на доставку медикаментів. Нині деякі аптеки не мають обігових коштів, щоби закупити потрібні ліки. Ці аптеки в подальшому займатимуться не тільки роздрібною, але й оптовою торгівлею.
Для оптимізації торгівлі ліками з аптечного асортименту виключать і неприбуткові ліки. Геннадій Назарович переконує, що такі ліки продаватимуться й надалі, щоправда, не в усіх аптеках і в менших кількостях. Але на складі вони будуть постійно, тож коли буде потрібно, аптеки замовлятимуть їх без проблем.
Мережа розвиватиметься: створюватимуться соціальні аптеки, аптеки для ветеранів, відкриватимуться аптечні пункти в лікувальних закладах.
За 9 місяців 2012 року через аптечну мережу обласної комунальної власності реалізовано ліків на суму майже 13 млн. грн. Це на 346 тис. грн. менше, ніж 2011 року.
– Приєднавши ці аптеки до ОКП «Буковина-фарм», ми створимо й конкуренцію, тим фірмам, які виграють тендери на реалізацію лікарських засобів, – пояснює Геннадій Назарович. – Адже часто стається так, що тендери виграють крупні фірми, створені за межами області. Вони забирають виграні кошти, заробляють ще, а податки сплачують за місцем їхньої реєстрації: у Києві, Львові, Харкові, Донецьку тощо. Ми ж хочемо, аби податки зберігалися на теренах нашої області.
За словами Геннадія Акжигітова, реорганізація потрібна і для того, щоби не втратити підприємства. Адже чимало аптек комунальної власності були приватизовані, вони стали неприбутковими і їх закрили… Тому їх і об’єднують, щоби не «пропали поодинці».
Після приєднання приміщення збережуться за аптеками, а ті підприємства, які виготовляли ліки, і надалі їх виготовлятимуть. Адже право виготовлення препаратів та робота з наркотиками на приватні аптеки не поширюється.
Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»
