Тим часом багатьом так званим пересічним громадянам здається, що лікарі принаймні перебільшують, і що немає нічого страшного, якщо трошки випити: перед Новим роком, потім за Новий рік, або ж для підняття настрою, чи для зігріву, аби «продезінфікуватится», для апетиту… Де тут правда і де похибка? Ми запросили до розмови людину, яка не тільки сама веде здоровий спосіб життя, а й активно його пропагує – експерта «Версій» з соціальних і політичних питань Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА.
Алкоголь «б’є» не лише того, хто «вживає»
Почну з того, що усе пов’язане з алкоголем, не є ні суто медичною, ні чисто соціальною проблемою. Коли в родині хтось хворий на грип чи іншу інфекцію, є сподівання, що за певних вжитих заходів решті родини можна убезпечитися. З алкоголем картина інакша. Алкоголь «б’є» не лише того, хто «вживає», але й людей з його оточення. Чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, занедбують свої справи, нехтують родинними зв’язками, практично приносять у жертву сім’ю та дітей,аби задовольнити свою згубну потребу. Розширюючи поле огляду, не можна не сказати, що пристрасть до спиртного – причина багатьох злочинів. Відомо, що 50% усіх злочинів так чи інакше пов’язане з уживанням алкоголю. Алкоголізм – визнана причина виродження нації: причиною багатьох дитячих захворювань і випадків інвалідності дітей є алкоголь.
Ще позаминулого століття на так званому пироговському з’їзді лікарів була прийнята резолюція про шкідливість алкоголю. Варто навести деякі рядки з неї: «Немає жодного органу, який не піддавався б руйнівному впливу алкоголю; алкоголь не має жодної дії, якої не можна досягти іншим лікувальним засобом, кориснішим, безпечнішим й надійнішим; немає такого хворобливого стану, за якого існувала би потреба призначати алкоголь…».
Чи є в когось сумніви? Та скільки ми чуємо різних «але»: для настрою, від застуди.
Психічне й фізичне нездоров’я ходять у парі
В Україні дуже гостро стоїть проблема розладів, спричинених надмірним вживанням алкоголю. Найчастішою причиною смерті від алкоголю є суїцид. Страшні цифри, але Україна сьогодні входить до десятки країн із найвищими показниками суїцидів.
Зауважимо, що психічні розлади мають великий вплив і на фізичне здоров’я людей.
Важка депресія тягне за собою ішемічну хворобу серця, посттравматичний стресовий розлад підвищує рівень смертності від ішемічної хвороби, пухлин, умисних і випадкових травм.
Вживання алкоголю часто є безпосередньою причиною туберкульозу, респіраторних інфекцій, множинного раку, серцево-судинних захворювань і хвороб системи кровообігу, цирозу печінки, панкреатиту, епілепсії, цукрового діабету, травм і міжособистісного насильства.
Зауважу ще одну деталь: за широкої антиалкогольної пропаганди, щоправда, теоретичної, немає практичних спроб українського уряду усунути хоча б деякі причини, через які українцям так хочеться «забутися»: ні галопуючу інфляцію, ні смішні «підвищення» зарплат і пенсій, які подаються як досягнення влади. Та й у супермаркетах алкоголь посідає найпочесніше місце. Більше того, його навіть виставляють у вітринах магазинів, які виходять на вулицю! Пройдіться тільки-но Чернівцями. Думаю, це неприпустимо і подібне треба просто заборонити. Скажімо, у більшості європейських країн алкоголь у магазинах доводиться… шукати , бо полиці з ним стоять у найвіддаленіших і найнепомітніших місцях.
І ще на один момент, який уже стосується виховання, хочу звернути увагу. Один всесвітньо відомий психолог зауважував, що батьки самі змалку виховують у дітях пияків. Адже доволі часто вони чують не тільки від татів, а й від мамів такі слова: «Тобі ще рано пити!». Розвиваючи цю думку далі, дитина усвідомлює, що ось коли вона виросте, тоді обов’язково буде пити. Вона отримує, так би мовити, установку на майбутнє.
Утім, маю й добру новину. Нещодавно познайомився з одним цікавим дослідженням. Так ось з’ясувалося, що за рівнем споживання алкоголю на душу населення (до уваги бралися люди, старші за 15 років) Україна далеко не на першому місці. Як на мене, це не той рейтинг, у якому варто битися за перші місця.
Найбільш п’яні країни Європи
За статистикою ВООЗ, найбільш «п’яною» нацією визнано естонців. У перерахунку на чистий спирт (така методика дозволяє врахувати різні «градуси» вживаних напоїв) на кожного мешканця Естонії в середньому припадає понад 14 л. При тому найбільше споживають естонці пива, а міцних напоїв на кшталт горілки – приблизно вполовину менше, і майже не п’ють вина. Не стану мучити читача цифрами, пропоную охочим подивитися інфографіку, зауважу лише, що на другому місці, із невеличким відривом іде Білорусь. Пива й горілки тут споживають майже порівну. Бронзу серед питущих націй можна дати литовцям, і теж більше за рахунок пива.
Україна ж наша серед 41 країни посідає 29 місце: трохи більше 8 літрів спирту на одну питущу душу на рік, і найбільше – горілки та інших міцні напоїв.
Коли ж врахувати, що спиртне вживають все ж таки не всі українці, то середня цифра значно зросте для тих, хто «викликає вогонь на себе».
Попри все будемо-таки втішатися, що ми не найбільш питуща нація.
