Хтось у дитинстві вишиває хрестиком, хтось пробує себе у вокалі чи танцях, а хтось… випускає газети, записує свій голос на диктофон, граючись у радіо- чи телеведучого. Ці «хтось» – юнпресівці, школярі та навіть і ті, хто після дев’ятого класу вже навчається в коледжі чи технікумі, відвідують школу журналістики при Чернівецькому міському палаці дітей та юнацтва. «Юну пресу» (так, зрозуміло, розшифровується назва цього гуртка) заснували тут понад десять років тому: кожного року восени юнпресівці відзначають її день народження, готуючи цікавий, гумористичний «капусник» і, звісно ж, торт. А ось о цій порі «другокурсники» (навчання триває два роки), як і годиться в школі, складають випускні іспити. В екзаменаційних білетах – кілька запитань з різних підгалузей журналістики – радіо, теле- й друкованої, а також з мови і стилістики. Можливо, ці іспити не такі суворі, як у великих навчальних закладах (більшість слухачів – усе-таки «ще не чарівники» в професії пера й мікрофона), та й випускників – не так багато – десяток- півтора, але кожен, хто справді мріє про професію журналіста, ставиться до них серйозно, розуміючи, що то – крок до мрії та здійснення мети.
Цьогоріч майже всі випускники отримали «автомат». Програма школи це передбачає, підкреслює її керівник Олена Семенюк. Претенденти на такий залік заслуговують його не тільки (і не стільки) сумлінним відвідуванням занять, які проводять досвідчені, професійні журналісти, а й активною практичною діяльністю. До прикладу, юнпресівці – й нинішні, і їхні попередники – друкувалися й друкуються у дитячій газеті «Сьомий урок», просвітницькому журналі для дітей та юнацтва «Українська ластівка», дорослих газетах краю, дебютували в радіоефірі й на телебаченні. А крім того, випускають, хай нечасто, зате свою, малоформатну «самвидавську» газету «Нова паралель», яка стала лауреатом всеукраїнського конкурсу дитячих газет. А торік і цьогоріч її помітило журі всеукраїнського турніру юних журналістів, у якому вже кілька років поспіль бере участь команда «Юнпресу» «Post scriptum». І кожного року повертається звідти з «лаврами», входячи до трійки кращих із більш ніж півтора десятка команд-учасниць. Минулого року, до прикладу, завоювали друге місце. Нещодавно повернулися із дипломом за третє. Спеціальних відзнак журі удостоїлися Надія Руснак та Пилип Пухарєв. Останній, до речі, успішно навчається в інституті журналістики Київського національного університету імені Т.Шевченка. Туди має намір вступати й нинішня випускниця Надія. У Чернівецькому університеті вчаться журналістиці чи на філфаці юнпресівці Антоніна Аністратенко, Анна Бобчук, Діана Попова, Оксана Танащик, Анна Кузьма, не поривають з творчістю Павло Монахов, Євген Томинець. А Дмитро Сухолиткий-Собчук кілька років тому здобув найвищу нагороду на всеукраїнському фестивалі короткометражних фільмів. Зрештою, «Юнпрес» пишається тими її вихованцями, які вже давно торують свою стежку в серйозній журналістиці: відома телеведуча Інна Цимбалюк, Віолетта Карлащук, яка працює на всеукраїнському радіо, Юлія Косівчук, котра пише репортажі у закордонній пресі, Ігор Кравців, Ірина Григоращук, Емма Антонюк, які поповнили редакційні колективи буковинських видань…
Не говоритиму, що ми, журналісти старшого покоління, їх навчили усьому, адже передусім наша професія – то дар Божий і велика праця. Але намагаємося молоді щось таки передати, а водночас… навчитися у них «йти в ногу» з сучасністю, бути на їхній паралелі.
Валентина МАЦЕРУК, заслужений журналіст України
