Депутат – депутату: – Де, на твій смак, треба напрацьовувати стратегію боротьби з кризою? У Раді чи на місцях, зустрічаючись із народом?
– Я думаю, найкраще десь на курорті і, бажано, за рахунок держбюджету…
Анекдот анекдотом, а складається враження, що вихід з кризи нікого з нашого політикуму не цікавить… Ні, час від часу кожний з них вимовляє якісь там ритуальні фрази, але й костюмчики не погіршали, і краватки рівненько висять, і волосинки із зачіски не вибиваються. Вони навіть не відволікаються на легенди про те, що потерпають від негараздів з усім народом, як от Володимир Ілліч або той же Йосиф Віссаріонович…
І головний біль (не від голови, а від першозначення) за те, хто з ким буде «коаліціюватися». Одні з певністю стверджують, що БЮТ з ПР об’єднаються, інші – що такого ніколи не буде. А між цими полюсами – широкий спектр розмірковувань від того, кому таке вигідно (чи не вигідно), до того, хто вигадує чутки про можливе об’єднання…
Багато років тому, коли за радянської пори не було численних «Свобод слова», а вічно живим проголошували тільки Леніна, чутки все одно ходили: про подорожчання цукру чи масла, наприклад… Перші особи держави не переймалися тим, щоби чутки спростовувати, а згодом виявлялося, що чутки – найвірніше джерело інформації. Так от, мій мудрий татусь якось висловив припущення, що чутки запускаються навмисне, аби люд… звикав до думки і не так болісно сприймав майбутні події…
Гадаю, що, попри оголошену Горбачовим гласність, «запуск» залишається в арсеналі тих, хто при владі, хіба що технології розвинулися… Тож, коли на клітці Лева напишуть «Осел», не варто напружувати мозок, вірити чи не вірити очам: за деякий час Лева зроблять-таки Віслюком.
Лариса ДМИТРЕНКО
