Роботу починай з молитви
Працювати на землі дуже корисно для здоров’я тілесного й душевного. «Спілкуючись» з рослинами, дивлячись, як розцвітають квіти, вдихаючи їхній цілющий запах, людина очищає душу, добрішає. Помірна невиснажлива праця заради задоволення завжди йде на користь. На землі потрібно працювати не з примусу, а для того, щоб отримувати від роботи задоволення, аби врожай був хороший.
Якщо людина працюватиме на землі з охотою, це принесе їй душевну рівновагу, зцілить і очистить від негараздів, які накопичилися за зиму.
Починати та закінчувати працю треба з молитви: просити Бога про допомогу та подякувати йому. Це наповнить позитивною енергією, що супроводжуватиме людину протягом усієї роботи.
Уникайте переохолодження
Помірне фізичне навантаження сприяє зміцненню м’язової, серцево-судинної системи і навіть хребта. Але перенавантаження – небезпечне!
На городі найнебезпечнішим є переохолодження. Коли людина фізично працює, їй стає гаряче, а прохолодний весняний вітер може продути. Звідси – радикуліти і міозити. Щоби уникнути таких ускладнень, треба працювати в легкому одязі, Проте, роблячи перерву, слід накрити плечі светром або курткою. Голову обов’язково треба накрийте від сонця й вітру головним убором.
Щоби серце раділо…
Найбільш проблемною праця на городі є для хворих на гіпертонію, тих, хто має хронічні хвороби хребта (остеохондроз, остеопороз, проблеми дисків та їхніх корінців на попереково-крижовому рівні). Людям з такими захворюваннями треба виконувати лише найпростішу роботу: обрізати кущі, білити дерева, виконувати роботи, не пов’язані з тривалим перебуванням головою вниз чи навантаженнями. Не забувайте про правила піднімання важких речей!
Якщо після роботи раптово виникає «простріл» у попереку, треба спершу прилягти на жорстку рівну поверхню і спробувати потягнутися. Краще, як хтось допоможе це зробити. Лежачи на спині, треба витягнути руки та ноги. Ті, хто поруч, можуть легко потягнути одночасно за верхні та нижні кінцівки. Є й інший спосіб: лягти на спину, зігнувши ноги в кульшових і колінних суглобах, розслабитися, щоби м’язи самі відпустили. У таких випадках не можна вдаватися до вправляння дисків. Якщо в момент «прострілу» виникне пошкодження нервового корінця, мануальна терапія може погіршити стан. Тому обов’язково треба обстежитися у невропатолога.
Тим, хто потерпає від підвищеного артеріального тиску, переніс інфаркт чи інсульт, але хоче працювати на дачі, треба порадитися з лікарем: скільки часу він може перебувати на городі, які роботи йому дозволяються, у яку пору треба працювати. Перед роботою й після неї не забудьте виміряти тиск.
За раптового запаморочення, порушення рівноваги, затерпання обличчя, кінцівок, слабкості, млявості треба негайно припинити роботу і звернутися за допомогою до медиків.
Тривалість праці на городній ділянці кожен має визначати для себе особисто. Не треба працювати до тих пір, коли неможливо розігнути спину й мучити себе, бо «треба скопати город до кінця». Змінювати вид діяльності варто не рідше, ніж кожні 2 години.
Коли ж усе скопали…
Після городньої роботи прийміть теплий інтенсивний душ, помасуйте м’язи спини, потім витріться. Від перевтоми використовуйте природні мазі: живокіст, піхтовий бальзам чи олію, вони розігріють і відновлять кровопостачання. Слід натерти тіло і полежати.
Працювати краще на голодний шлунок. Протягом 1,5 год після того, як людина пообідала, вона не повинна фізично навантажувати свій організм. Шлунковий сік, який частково потрапляє у стравохід при нахилах тулуба, ушкоджує його слизову оболонку. Їжа повинна бути калорійною, містити достатньо вуглеводів та жирів.
Городино, у чергу шикуйсь!
Щоби городина добре родила, потрібно дотримуватися сівозміни. Найкращі попередники овочів – пшениця і багаторічні трави: вони оздоровлюють і збагачують ґрунт азотом. Найкращими попередницями огірків є конюшина, люцерна й еспарцет. А овочеві культури можна садити на місці інших овочів, які не мають спільних хвороб.
Без таких сівозмін врожай з кожним роком ставатиме гіршим. Для гарного врожаю бажано кожні 3-4 роки змінювати сорт, за цей час він устигає виродитися. Треба також садити нове насіння. Цього правила потрібно дотримуватися, коли людина висаджує насіння, зібране самотужки.
Щоб городина добре родила, бажано дотримуватися послідовності висадки. Наприклад, капусту можна «повернути» на те ж місце за 5-7 років. У томатів, перцю, гарбузів і буряків цей термін становить 2-4 роки. Для моркви, цибулі й огірків між повторною висадкою на тій же ділянці має пройти 1-3 роки.
Між висадкою баштанних роблять перерву 10 років. За цей час зникають хвороби та інфекції, що вражають рослини. Кавуни садять на цілинних землях або там, де раніше росли кормові трави.
Звичайно, на дачній ділянці деяких термінів сівозміни дотриматися важко. Тому бажано, щоби до повторного висівання культури на тому ж місці минуло принаймні один-два роки.
Коли що сіяти й садити?
Строки засівання залежать від вологості й температури грунту та якості насіння. Тому агрономи радять сіяти овочі на городі в такому порядку:
– першими сіють редиску, цибулю, моркву, щавель, петрушку, горох, пастернак, салат, шпинат, кріп. Вони проростають вже за 3-5 градусів тепла.
– наступна на черзі – картопля: коли грунт прогрівся до 6-8 градусів тепла на глибині 10 см. У нашій області це відбувається саме в середині квітня.
– теплолюбні огірки, квасоля, кавуни, гарбузи, кукурудза почекають до травня – земля має прогрітися до 11-13 градусів.
– останніми садять помідори, вони – справжні сибарити. Тому в квітні засівають насіння в ящики для розсади, які тримають вдома.
Коли зійде?
Найпершим сходить горох – вже через 6 днів після засіву. Ще через день-два – кукурудза, огірки, квасоля, редька. За 10 днів проростають капуста, щавель і буряки. Баклажанів, цибулі, кабачків, моркви та ревеню можна очікувати через 2 тижні. А найдовше вилежуються в землі кріп, петрушка, пастернак та перець – до 16 днів.
Народні прикмети:
Зацвіла калина – сійте огірки, гарбузи й кабачки; розквітла горобина – висаджуйте капусту й помідори. З’явилися квіти абрикоса – сійте кукурудзу, осики – моркву, черемхи – саджайте картоплю. А коли з’явилося листя на дубі – сійте горох.
А ручки – як у панянки!
Чи не найбільше потерпають від городніх робіт руки і нігті. Звичайно найкраще працювати у рукавицях, але й продуктивність такої праці буде мізерною. Тож скористайтеся маскою для рук з картоплі та зеленого чаю. 2-3 картоплини відварити, розім’яти, додати чифір з зеленого чаю і перемішати. Тримати на руках 20-30 хв, змити теплою водою і змастити руки жирним кремом.
Щоби позбутися мозолів від лопати та сапи, треба кілька днів відпарювати руки в теплій воді з содою. Після цього поперемінно потримайте руки по кілька хвилин у дуже холодній і дуже гарячій воді. Потім візьміть жорстку нейлонову щітку, зітріть мозоль та змастіть руки жирним кремом.
Щоб нігті залишалися міцними, кілька разів на тиждень тримайте їх 20-30 хв у суміші підігрітої олії з йодом, а повернути нігтям гарний рожевий колір допоможе ванночка з зеленого чаю з лимоном.
