Новорічно-різдвяні свята в житті кожної людини – особливі. Вони дарують нові сподівання й надію на їхнє втілення у життя. Та чи здатні ми на реалізацію своїх мрій? Як стати щасливим? Над цим розмірковує експерт «Версій», політик, голова Асоціації виробників Буковини, благодійник і меценат, засновник Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітками, хворими на рак, Франц ФЕДОРОВИЧ. Але він не просто розмірковує, а ще й ділиться власними секретами творення щастя.
Немає на світі людини, яка не хотіла би бути щасливою. Чи й не тому кожне свято Нового року зустрічаємо з новими сподіваннями і надіями? І під цим є ґрунт. Адже Бог сотворив людину за своїм уподобанням саме для щастя. У цьому я не сумніваюся ні секунди. Тільки ми чомусь завжди робимо все так, щоби доводилося страждати. Хоча достатньо тільки поглянути довкола, проаналізувати свої вчинки із запитанням: а чого мені бракує і чи подарує мені це щось радість?
… Цими днями переглянув оновлений список щасливих країн, укладений ООН (World Hapiness Report). Так от, у цьому рейтингу перше місце знову посіла Данія, яка за якістю життя, станом здоров’я громадян (медицина, шкільна та університетська освіти – безкоштовні), рівнем демократії, захистом громадянських прав і свобод уже багато років є одним зі світових лідерів. Хоча саме в Данії одні з найвищих податків у світі. 69% від зарплати данці віддають державі, але роблять це спокійно, бо бачать результат. У них немає доріг з вибоїнами і будинків, які розвалюються. Хоча клімат у них набагато гірший, ніж, скажімо, в Україні. Щоби від осені до весни утримувати добрий настрій, данці, як і шведи, постійно палять свічки, створюючи цим затишок і гарні настроєві налаштування. А секрет щастя за філософією данців зовсім не у тугому гаманці і навіть не у відсутності хвороб. Щасливими їх робить хюгге – особлива філософія життя. І вони, уявляєте, вивчають цей стан: у Копенгагені є Інститут дослідження щастя. Його директор доктор Майк ВІКІНГ написав навіть таку книгу «Хюгге. Секрет данського щастя».
І знаєте, яким данці бачать своє щасливе життя? «Хюгге» – це відсутність стресових чинників, радість від присутності в житті речей, що заспокоюють, – пише автор. – В основі концепції «хюгге» лежать відчуття й атмосфера. Йдеться про те, щоби перебувати поруч із тими, кого любиш. У відчутті дому, відчутті того, що ти перебуваєш у безпеці, відгороджений від зовнішнього світу, у місці, де тобі не треба бути пильним». А слово «хюгге» перекладається тільки описово – як «добре самопочуття у кожний момент повсякденного життя».
Зрозуміли сенс щастя? Воно, на жаль, не прийде з Новим роком, не почнеться від суботи чи неділі, або ж від першого дня канікул, відпустки чи з виходом на пенсію. Його особливість у тому, що воно може бути тільки «тут і зараз». Отже, секрет щастя данців і полягає в тому, що їм удалося перейти від майбутнього чи минулого «колись» на «нині й тепер». І якщо ви постараєтеся і створите щодня (!) – і це головна умова – атмосферу сердечності й затишку і вдома, і на роботі, одне слово – скрізь, де б ви не були, то одразу відчуєте шалено позитивні зміни у своєму житті.
Своє життя і себе треба любити, тільки за цієї умови вийде любити інших. Якби мені, приміром, було нудно на роботі, то я б туди і не ходив. Робота має приносити насолоду і радість.
Колись давно почув такий вислів: людна щаслива тоді, коли з радістю йде на роботу й радісно повертається додому. Бо саме дім – це особливе місце для кожного. Саме там людина набирається снаги, сили й бажання жити і творити. І таку фортецю щастя може створити для себе кожний. Потрібне тільки бажання та усвідомлення цього бажання.
Та у данському щасті, я сказав би, є одне «але»: чомусь саме у найбільш щасливих країнах найбільша кількість самогубств. Чому б так? Гадаю, це наслідок саме заспокоєності та емоційного складника, який є для них головним. Якщо там у людини трапляється щось непередбачене, вона впадає у дику депресію. Друзі, які тривалий час жили в Данії, розповідали мені, що для данця найстрашнішою є ситуація, коли їхні плани щось порушує. Свій відпочинок, поїздки вони планують заздалегідь – за півроку, а то й за рік наперед. І не люблять спонтанності. Натомість ми, українці, звикли до екстремальних ситуацій. Тож, як на мене, нам – як це не парадоксально – легше відчувати себе щасливими. Подивіться уважно на своїх коханих, на своїх дітей чи онуків, поспілкуйтеся з ними за вечерею, почитайте щось разом чи перегляньте фільм, пройдіться парком. І ви обов’язково зрозумієте, що ви – щасливі.
А коли вам недостатньо бачити вдячні очі тільки своїх рідних, можна зайнятися благодійністю: допомогти старенькій донести валізу до тролейбуса, пригостити чужих дітей морозивом, простояти цілісінький день на ногах, загортаючи голубці для новорічно-різдвяного столу наших вояків на Сході. Такі дії, якщо вони від душі, насичують людину любов’ю, без якої щастя просто неможливе. Кажу про те, що перевірив на собі. Нашому Фонду «Подаруй дитині життя», який опікується малюками, хворими на рак, невдовзі буде 10 років. Але жодного разу мені не вдалося байдуже переступити поріг дитячого відділення, де лежать хворі хлопчики і дівчатка. Достатньо подивитися в їхні очі – й серце стискається. У нас дуже багато помічників, які підтримують цих дітей, бо лікування одного пацієнта вимагає шалених коштів. Та, попри те, ще більше є тих, кого не зачіпає чуже горе. І це саме та біда, яка робить людину нещасною. Якщо ти зараз комусь не допоможеш, допомога ніколи не прийде і до тебе.
Тож давайте будемо щедрими й щасливими!.
З Новим роком, з новим щастям!
