Плашка в кружечку
Мер Києва Віталій Кличко виступив проти затверджених тарифів на тепло і вимагає від НКРЕКП скасувати це рішення. А що каже чернівецький голова Олексій Каспрук?
Комунальні тарифи «надули» удвічі: кому це вигідно і чим загрожує?
НКРЕКП підняла від 1 липня тарифи на тепло майже удвічі. Так, середньозважений тариф по Україні зростає від 650 грн за 1 Гкал до 1043 грн. В окремих регіонах – і понад 1600 грн.
«Міста, розташовані неподалік від атомних електростанцій, отримуватимуть більш-менш дешеве тепло, порівняно з іншими населеними пунктами. Проте основна маса населення від 1 липня сплачуватиме не менше тисячі гривень за 1 Гкал. Тож, після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги сягне 3 тис. грн в опалювальний період і тисячу гривень в неопалювальний», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда. За його словами, напередодні засідання НКРЕКП ініціатори громадського руху «Тарифна мобілізація» надали всі обґрунтування, чому за теперішньої ціни на газ нові тарифи затверджувати не можна. Проте експертні розрахунки членів Нацкомісії не цікавили; Голова регулятора Д. Вовк зачитав шаблонні обґрунтування. Тобто, рішення про тарифи було затверджене заздалегідь, учора ж його просто оголосили.
Спеціалісти «Публічного аудиту» вже півтора роки займаються тарифними питаннями, вказуючи, чому тарифна політика уряду є деструктивною, призводить лише до «вимивання» заощаджень громадян, мільярдних заборгованостей бюджету перед постачальниками комунальних послуг і жодним чином не сприяє покращенню показників енергоефективності серед населення.
Ціна на газ для населення: у чому проблема?
У ціні на газ у 6 879 грн за тисячу кубів майже половина суми, а саме: 3617,4 грн – це податки так звана рентна плата, розмір якої регулюється державою. Голова НАК «Нафтогаз України» А. Коболєв зазначив, що газовидобувна компанія має отримувати не менше $50–80 за тис. кубів газу – і цього буде вже достатньо, аби нарощувати видобуток.
Проте на ПАТ «Укргазвидобування» припадає вже майже $100 у новій структурі ціни. Громадські аудитори розрахували: навіть якщо до цієї суми додати всі податки й розумну рентабельність, газ для населення має коштувати не більше 3,5 тис. грн за тисячу кубів. Вони акцентують, що некоректно порівнювати вартість газу в Україні та інших європейських країнах, адже в Україні видобувається 19,9 млрд кубів газу, при цьому на споживчі потреби громадян потрібно 17,2 млрд кубів.
«Отже, українці можуть і повинні отримувати власний газ, причому це не чиясь забаганка – таке право закріплене в Конституції України. Ніхто не каже, що задарма – з розумним прибутком для компаній-видобувачів. Для такого кроку не треба надзусиль – виключно політична воля перших осіб держави, насамперед Президента. Затверджені тарифи і субсидії – це, зокрема, й результат особистої «діяльності» Президента. Відмежовувати його від того, що відбувається в тарифній темі, не варто, бо фактично ці два роки його вплив на події в країні був величезним. Більшість у парламенті – його; уряд і прем’єр – теж; національні регулятори, які створили обвал у платіжках, – також», – переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Чому субсидії не врятують ситуації?
До сьогодні субсидії отримувало близько 5 млн домогосподарств, тобто десь 35% населення країни. Тепер на соціальну допомогу щодо оплати за житлово-комунальні послуги претендуватиме близько 80% населення. Вийти на такі підрахунки абсолютно нескладно.
В Україні, за даними Державної служби статистики, лише 16,2 млн (39%) працездатного населення, решта – потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні). І навіть з цих 16,2 млн українців більше половини перебуває за межею бідності, отримуючи мінімальну зарплату в розмірі 1450 грн.
«Навіть за середнього місячного доходу в 5 тис. грн на сім’ю виникне потреба в субсидіях, адже людям доведеться віддавати від 50% до 80% доходів на оплату комуналки», – вказує експерт Галайда. Він додає: оскільки люди не отримують субсидії «живими» грошима, вони, по-перше, зовсім не зацікавлені в заощадженні енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також просто подорожчання життя в Україні, адже ціни ростуть, як на дріжджах, українці просто не мають змоги думати про власне енергозбереження.
«Та й це ще не все. Уся субсидійна історія може «вилізти боком» і державному бюджету України. На сьогодні держава вже заборгувала постачальникам ЖКП 25,3 млрд грн за нараховані субсидії. І це при тому, що в 2016 році на субсидії передбачено близько 40 млрд грн. Про що ми буде говорити далі, коли субсидійні потреби сягнуть 80 млрд грн? Адже представники Мінфіну вже офіційно повідомили, що майбутні витрати на субсидії можуть становити 3,8% ВВП», – каже Максим Гольдарб.
Уже зрозуміло, що державна казна не витримує субсидійного навантаження і цей солодкий «пряник» у людей доведеться забирати. Як? Фундамент для цього готується вже – і перші сигнали подаються разом із інформацією про верифікацію соцвиплат та впровадження обов’язкового декларування доходів громадян: жодна зароблена українцями копійка не пройде повз увагу чиновників, бо кінцева мета – саме змусити людей віддавати свої заощадження, переконані в «Публічному аудиті».
плашка
Cистемі субсидій загрожує крах уже наступного року, бо кількість прохачів цієї допомоги зростає в геометричній прогресії, а в бюджеті відсутні кошти на покриття таких колосальних витрат. Держава вже заборгувала 25,3 млрд грн постачальникам ЖКП за нараховані субсидії.
«В Україні створено ситуацію, коли штучно надуваються «комунальні» ціни, що тягне за собою потребу в субсидіях. Це робиться для того, аби поставити народ в умови вимушеності віддати свої заощадження. І це точно не економіка. Абсурдність полягає в тому, що «надута» вдвічі ціна на газ потім розподіляється – це прибуток олігархату, монополістів, які є власниками газовидобутку, теплокомуненерго, а також влади, яка затверджує подібні тарифи», – переконаний Максим Гольдарб. Він переконаний також, що єдина надія – на людей, які повинні спільними зусиллями масово протистояти тарифному геноциду й грабежу, а також керівників міст, які повинні використати свою владу й стати на захист своїх мешканців.
«Проблему тарифів почали розуміти градоначальники. Не може не тішити, що, всупереч загальнодержавній злодійській тарифній політиці, мер Києва Віталій Кличко не побоявся виступити проти затверджених тарифів на тепло і вимагає від НКРЕКП скасувати це рішення. Це абсолютно правильний та гідний поваги крок. Якщо на бік народу стануть й інші керівники міст і регіонів, шанси на перемогу в тарифній війні однозначно збільшаться!», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Плашка в кружечку
Мер Києва Віталій Кличко виступив проти затверджених тарифів на тепло і вимагає від НКРЕКП скасувати це рішення. А що каже чернівецький голова Олексій Каспрук?
