Щоп’ять секунд у світі сліпне одна доросла людина, кожної хвилини – дитина. За даними Міжнародного агентства з профілактики сліпоти, близько 284 млн. чоловік мають серйозні проблеми із зором, з них кожний сьомий не бачить зовсім. При цьому чотирьох із кожних п’яти випадків сліпоти можна було б уникнути за своєчасного лікування.
Серед найбільш відомих причин сліпоти – катаракта, глаукома, діабетичне ураження очей. Про ще одну поширену причину втрати зору – вікову дегенерацію макули (центральної зони сітківки) – відомо значно менше, хоча на неї страждають 15 осіб на 1000 населення.
За допомоги макули ми чітко бачимо предмети просто перед очима, розрізняємо дрібні деталі зображення, кольори, обличчя людей. Ця зона задіяна, коли ми читаємо, пишемо або керуємо автівкою.
Причин виникнення дегенерації (руйнування) макули кілька, та кожна з них може. «запустити» хворобу. До речі, жінки хворіють на неї удвічі частіше за чоловіків. Отже, вікову дегенерацію макули спричиняють паління, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, незбалансоване харчування, тривала та інтенсивна дія прямих променів сонця або інших джерел випромінювання, погана екологія, перенесені захворювання чи травми ока. А крім того, вік – 50-80 років – і спадковість.
Як правило, початку хвороби пацієнт не помічає через відсутність «гострих» проблем із зором і болю. Інколи недуга прогресує настільки повільно, що незначних змін можна не помітити. Та трапляється, що хвороба розвивається надзвичайно швидко і може спричинити повну втрату центрального зору.
На ранніх стадіях захворювання зір може бути розмитим або затуманеним, предмети втрачають чіткі форми та розмір, кольори – яскравість та контрастність. Виникає світлобоязнь, спалахи світла, предмети і кольори, яких насправді немає, у подальшому – випадіння окремих літер або цілих слів при читанні або письмі… Далі – втрата гостроти зору на близькій та дальній відстанях; перед оком з’являється непрозора пляма, яка заважає розрізняти обличчя людей і предмети.
Без регулярних перевірок в офтальмолога людина може не одразу помітити проблеми із зором, особливо, коли вони починаються з одного ока. Сьогодні діагностувати вікову макулярну дегенерацію можна різними методами: перевірка гостроти та поля зору, стану очного дна, оптична когерентна томографія сітківки, електрофізіологічні дослідження тощо.
Але сучасна медицина, на жаль, не може запропонувати єдиний дієвий метод, який дозволяє цілком вилікувати цю недугу.
Тому радимо негайно звернутися до окуліста, якщо помітили:
*зниження гостроти зору як вдалину, та і на близькій відстані;
*утруднення при читанні та письмі в своїх окулярах;
*необхідність більшої освітленості;
*поява перед оком напівпрозорої фіксованої плями;
*спотворення контурів предметів, їхніх кольорів і контрастності.
Для лікування вікової дегенерації макули застосовують: збалансовану дієту, спеціально розроблені вітамінно-мінеральні комплекси, антиоксиданти, препарати для зниження рівня холестерину, засоби для покращення кровообігу тощо. Крім того, лазерну хірургію (лазерну коагуляцію, транспупілярну термотерапію, фотодинамічну терапію), хірургічне лікування.
Що ж може запобігти дегенерації макули? Звичайно, це здоровий спосіб життя, уникання стресових ситуацій, їжа з низьким вмістом насичених жирів, утримання від паління та вживання в їжу капусти, шпинату, зеленого горошку, кабачків, а ще фруктів, ягід і овочів жовтого та червоного кольорів (гарбуза, кукурудзи, моркви, грейпфрутів, червоної смородини, журавлини, солодкого перцю, томатів, апельсинів, яблук). Корисні для очей складові містять також яйця, горіхи, молоко, червона риба, рослинне масло, чорниця, ківі. Деякі лікарі вважають, що сонцезахисні окуляри з УФ-фільтром також знижують ризик цього захворювання. Крім того, для його зменшення при лікуванні жінок у постменопаузі використовують підняття рівня естрогену.
Видатний офтальмолог Альбрехт фон Грефе говорив так: «Справжня оцінка ока приховується в мовчазному жалю тих, хто мав зір і втратив його».
Марина КАРЛІЙЧУК, лікар-офтальмолог вищої категорії, доцент кафедри офтальмології ім. Б.Л.Радзіховського БДМУ