Та прогалини в українському законодавстві спростовують цю аксіому…
– Кожен 4-ий зі 113-ти відібраних торік для лабораторного аналізу зразків товару – а це були продукти харчування, взуття, меблі, засоби побутової хімії тощо – не відповідав нормам закону, – повідомив Петро ПРОДАН, начальник Чернівецької інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області під час прес-конференції. Недарма ж, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, кожний 3-ій громадянин України стикається з порушеннями його прав як споживача.
Трохи історії
15 березня 1962 року, коли Президент США Джон Кеннеді проголосив на засіданні Конгресу 4 основних права споживача – на безпеку, на поінформованість, на вибір та право бути почутим – стало днем солідарності споживачів і споживчих організацій. Україна першою серед країн союзу незалежних держав у 1991 році прийняла закон «Про захист прав споживачів».
За 2013 рік Чернівецька інспекція перевірила 437 суб’єктів господарювання різних форм власності. Загалом перевіркою було охоплено товарів, робіт і послуг майже на 2,5 млн., і більше ніж на 700 тис. грн. товару було знято з реалізації, бо вони не відповідали нормативним документам. Фінансових санкцій застосували майже на 800 тис. грн. До бюджету направлено півмільйона гривень. При чому, наголосив начальник, їхня Інспекція – найменша в Україні.
– Ми є територіальним органом центрального органу влади, – зауважив Петро Дмитрович. – Основним нашим завданням є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до наданих повноважень, Інспекція перевіряє суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, послуг, ресторанного господарства на якість продукції, дотримання обов’язкових умов щодо безпеки продукції, а також, дотримання, власне, самих правил торгівлі та обслуговування населення.
Керівник Інспекції наголосив, що об’єктом їхньої діяльності є споживач, а головна мета – захист його інтересів. Тільки торік попереджено 1874 порушення законодавства про захист прав споживачів. Бо крім того, що Інспекція здійснює перевірки, їй надане право відбирати і досліджувати на предмет якості зразки продукції і товарів. Однак на аналізи бракує коштів. Тому за минулий рік відібрали лише 113 зразків для проведення лабораторних досліджень. І кожен 4-ий з них не відповідав вимогам закону.
На Інспекцію віднедавна поклали також завдання здійснювати державний ринковий нагляд. «Це новий напрям нашої діяльності, його мета – виявлення товарів, що потрапляють на ринок без національних маркованих знаків, – каже чиновник. – Уже торік ми провели 142 перевірки і в 92-х з них знайшли порушення. Серед основних – відсутність національного знаку відповідності та неналежне маркування продукції. До суб’єктів господарювання, які допустили в обіг цей товар, було накладено санкцій сумою у понад 300 тис. грн. Та пріоритетною для нас є робота зі зверненнями громадян, – додав пан Продан. – За минулий рік до Інспекції звернулося 429 осіб. І скарги 380 них були задоволені. Такими чином, споживачам повернули понад 314 тис. грн. за неякісні товари, роботи та послуги. Це один із найкращих показників в Україні», – радіє начальник.
Для інформування споживачів в Інспекції щоденно працює телефон гарячої лінії: (0372) 52-72-02 та телефон довіри: (0372) 51-33-89. Особистий прийом громадян ведеться щоденно.
– Підбиваючи підсумки минулого року, ми виділяємо суб’єкти господарювання, до яких ми неодноразово застосовували санкції, – наголосив Петро Дмитрович. – Та їх це не вчить. Відтак я пропоную журналістам вивчити громадську думку, провівши опитування серед громадян міста: чи хотіли б вони знати прізвища недобросовісних підприємців.
Від редакції: «Версії» одразу ж відгукнулись на це. Тож тепер з нетерпінням чекатимемо на оприлюднення «чорного списку» підприємців.
Опитування
Лілія, 19 років, студентка:
– Звісно, треба оприлюднювати чорний список підприємців. Щоби ми знали, до кого більше не звертатися. Якщо чесно, то я навіть не знала про існування Інспекції. Та на гачок недобросовісних підприємців потрапляла. Якось у продуктовому купила зіпсований пиріжок. Грошей-то не шкода, а от шлунок після того підірвала. Тож тут і думати нема про що. Треба негайно оприлюднювати так званий «чорний список» недбальців
Василь, 63 роки, пенсіонер:
– Тут і без опитування все зрозуміло: такий список треба друкувати, приміром, у вашій газеті та оголосити по місцевих каналах. Чого ці гади повинні наживатися на наших гаманцях і труїти нас, якщо не їжею то зіпсованими товарами побутової хімії чи побутовою технікою. А про роботу Інспекції знаю, було що й звертався.
Віталій, 25 років, безробітний:
– Я впевнений, що жоден із опитуваних не заперечив потребу у друкуванні «чорного списку» підприємців. Усіх без винятку треба назвати. Щоби ми як споживачі знали їх, як то кажуть, в обличчя. Я не хочу сам труїтися тими продуктами, і звісно не маю бажання труїти свою сім’ю. Тож із радістю почитав би цей «чорний список». Про інспекцію знаю та жодного разу до неї не звертався, хоча потреба виникала неодноразово.
А тепер – про найголовніше
Керівник Інспекції п. Продан про прогалини законодавства, які нівелюють роботу державного органу:
– Перед початком перевірки суб’єктів господарювання ми повинні попередньо повідомити їм про це за 10 днів, – пояснює начальник. – Що це означає? З одного боку, ми даємо час і право суб’єкту господарювання на наведення порядку в його справах. Він навіть може прийти до Інспекції за консультацією. Та з іншого, – працівники Інспекції втрачають в оперативності. Існує ще один складний момент: споживач звертається до нас із заявою про порушення його прав. Але Інспекція не має права йти одразу ж на перевірку, а мусить відправити заяву споживача до Держспоживінспекції України – й уже звідти отримати дозвіл на перевірку. Тільки тоді можемо без офіційного повідомлення йти до суб’єкта господарювання з перевіркою. Та й тут є своє «але». По-перше, минає час і коли працівники приходять до підприємця, вони вже не бачать тих недоліків, на які скаржився споживач. Чому? Бо коли споживач вказав, що купив прострочене масло, то через 10 днів того масла вони там не знайдуть. По-друге, Інспекція не має грошей, тож і відібрати зразки з тієї партії товару, з якої споживачеві було продано неякісний товар, вони теж не мають можливості.
Та, незважаючи на це, варто пам’ятати, що, незалежно від віку, статі, соціального статусу, ми всі є споживачами, бо набуваємо цих прав від моменту народження і до останніх днів свого життя. Тож, якщо ваші споживацькі права були порушені, сміливо звертайтеся до Інспекції.
Адреса та телефони Інспекції:
58002
м. Чернівці, вул. Ватутіна, 6
веб-сайт: http://www.dsi.cv.ua/
E-mail: chuzps@ukr.net
тел./факс: (0372) 55-31-89, 52-72-02
тел. (0372) 52-72-02
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
