У Чернівцях – бум велофристайлу
Цей екстремальний вид спорту виник в Америці наприкінці 60-их років минулого століття. Серед американських тінейджерів він став настільки попуярним, що його визнали видом спорту. Проте в Україні він набуває популярності лише зараз.
Карколомні трюки чергуються з найрізноманітнішими дивними переворотами, але здається, цим хлопцям не страшні ні падіння, ні розтяжки, ні переломи. Таких у нашому місті поки що можна на пальцах перерахувати.
Мені випала нагода поспілкуватися з одним із найвправніших майстрів екстремального велокатання, юним чернівчанином Владом Федорчуком:
– А не страшно?
– Зовсім ні. Коли катаюся, не думаю про страх, думаю про те, як виконати трюк, – відповідає хлопець, для якого велофристайл не тільки хоббі, а й стиль життя.
Та хоча й боїться висоти, на фобію не зважає: вмикає музику Боба Марлі й вирушає назустріч вітру. Як виявилося, Влад катається на велосипеді з дитинства, і вже тоді, задивляючись, що виробляють старші хлопчаки, мріяв бути таким же майстерним. Потім ганяв у футбол, грав у більярд, але дитяча мрія все ж таки здійснилася, і тепер він не уявляє своє життя без байка.
– Що кажуть на це твої батьки? – продовжую діалог із симпатичним хлопцем, якому не обійтися без адреналіну в крові.
– Батьки спочатку не були в захваті від мого небезпечного захоплення. Але проти, зрештою, вони не можуть бути, бо це краще, ніж вештатися підвалами, вживати алкоголь чи наркотики. А ще я постійно мушу бути в формі, навіть кожного ранку їм вівсянку.
– Чи не заважає твоє захоплення навчанню?
– Буває, що трапляються травми, тому іноді не можу відвідувати навчання. Щоправда, витрачаю майже всю стипендію на постійне оновлення «залізного коня».
Найкращий велосипед – зібраний «під себе». Але це задоволення не з дешевих – приблизно 7000 грн.
– Як плануєш поєднувати майбутню роботу зі своїм стилем життя?
-Я навчаюся на електромеханіка в індустріальному коледжі, на 2 курсі. Проте поки не впевнений, чи працюватиму за фіхом: хотів би відкрити свій магазин, зібрати команду і розвивати велофристайл в Україні, зокрема в Чернівцях.
– Чи проводяться в Україні та за кордоном змагання в категорії ВМХ (Вело-мото-екстрим)?
– До Дня молоді проводилися змагання в ТРЦ Депот. Там я посів 3 місце. В Україні перший етап кубку проводиться в Дніпропетровську, другий – у Львові.
А щодо закордонних змагань, то для участі в них потрібні чималі гроші або спонсор…
До речі, знайомся, Денис Сегедін. ..
Після перемоги у змаганннях 2010 року у Трускавці на Дениса Сегедіна звернули увагу спонсори. Навіть мав їхати у Венгрію на міжнародні змагання. Мало хто на той час в Україні катався так, як він.
Бажання опанувати велосипед пробудив у Дениса брат, який катався з друзями не так прогресивно, як робимо це ми зараз, але саме вони намагалися щось почати. Після того, як він уже перестав кататися, у нас нібито випадково з’явилася компанія за інтересами і все поступово починалося. Денисі Сегедіну було тоді 15 років.
У суто чоловічій компанії помічаю дівчину. І хоча особливо складних трюків вона ще не робить, проте хлопці мають дійсно вправну і слухняну ученицю.
Насті Павлович лише 14 років. Цьогоріч вона перейшла до 9-го класу. Дівчина почала кататися місяць тому, проте, попри страх перед швидкістю, добре справляється із поставленими завданнями.
– Все почалося з того, що я написала Владу й запитала, скільки коштує його велосипед. Хоча він його не продавав. Запитала просто так, з цікавості. А вже потім подумала: треба таки повчитися…
Хибною є думка, що велофристайлом займаються лише підлітки.
Один із найстарших велофристайлерів у Чернівцях – 27-річний Віталій Залевський – починав кататися ще на простому байку «Крос Кантрі ». Але йому завжди подобались стрибки на велосипеді, тож пізніше купив BMX. Саме з цього моменту і почалося справжнє зацікавлення стрибками та переворотами.
– Катаю вже 4 роки і дуже-дуже радий, що це роблю – кайф неймовірний! Коли познайомився зі своєю майбутньою дружиною, про захоплення їй одразу не сказав – боявся. А потім,коли вона дізналася, то, навпаки, пишалася мною й раділа,що я займаюся спортом!!!
Віталій планує в майбутньому залучити до велофристайлу своїх дітей.
Для багатьох велофристайл – це лише катання на велосипеді. Але для цих хлопців– це стиль життя. Хотілося б, щоб у Чернівцях був скейт-парк, здоровий спосіб життя набував популярності, адреналін вирував у крові і все більше молоді долучалося до дьортів для того, щоби зробити їх видом спорту.
Вікторія ЯШАН, «Версії»
