22 винаходи українців, відомі світові

 

Щороку українські вчені створюють майже 15 тис. винаходів. Серед них є й такі, що стали надбанням світової цивілізації

  1. Гелікоптер

Творцем гелікоптера є київський авіаконструктор, який емігрував до США, – Ігор Сікорський. 1931 року він запатентував проект літального апарату із двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості – замість крил. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 – спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор уперше підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення було від  американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Сікорського.

2.Гасова лампа

Освітлювальний прилад на принципі спалення гасу створений львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом 1853 року. Водночас із лампою винайдений і спосіб отримання гасу шляхом дистиляції та очищення нафти.

3.Поштовий індекс. 1932 року в Харкові (тодішній столиці України) була створена унікальна система маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, пізніше формат змінився на число-буква-число. Від початку Другої світової війни систему індексації скасували, однак пізніше її почали використовувати у багатьох країнах світу.

4.Ракетний двигун і перший супутник Землі

Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. 1931 року разом з колегою Фрідріхом Цандером домігся створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. 1957 року Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.

5.Гнучкий суперконденсатор

Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює від сонячної батареї й здатен зарядити навіть мобільний телефон. Ця компактна система енергозбереження вигинається й і кріпиться до будь-якої поверхні. Цей український винахід 2011 року увійшов до топ-100 найкращих досліджень і розробок світу за версією впливового американського журналу «R&D Magazine».

6.Годинник-глюкометр для діабетиків

Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові будь-якого моменту, не здаючи аналіз крові.

7.Екологічно чисте паливо

Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі маса поступає на прес, який стискає її з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. У результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит.

8.Кінескоп

Йосип Тимченко за два роки до винаходу братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим, розробив скачковий механізм «равлик». Принцип його дії покладений в основу створення кінескопа. 1893 року в Одесі були показані два фільми, зняті за допомоги першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографа, однак його пристрій не був запатентований.

9.Зварювання живих тканин

Ідея зварювання живих тканин виникла в науковців інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще 1993 року під керівництвом Бориса Патона – сина творця різних методів електрозварювання – були здійснені експерименти з отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин методом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

10.Рентген

Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їхню суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.

11.Гіпсова повязка

Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях і вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку для фіксації травмованих кінцівок.

12.Вакцини проти чуми та холери

Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери («Версії» вже писали  про нього). Він працював у лабораторії Мечникова, спочатку в Одесі, пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи Хавкін, за підтримки  уряду Великої Британії, від 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Експерименти з вакцинами Хавкін проводив спершу на собі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена на Інститут Хавкіна.

13.Місцева імунізація

Олександр Безредка створив спосіб місцевої імунізації і розробив учення про рецептивні клітини й антивіруси, запровадив термін «анафілактичний шок». Безредка – автор теорії «місцевого імунітету», яка піддавалася критиці за спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму в цілому.

14.Перша пересадка нирки

Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки 3 квітня 1933 року, працюючи в Херсоні. Звіт про вперше у світі виконану клінічну пересадку трупної нирки  був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica». Там зазначалося, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. У клінічних умовах Вороний довів, що «нирки свіжих трупів у змозі оживати й функціонувати при пересадці іншій людині», і що «поза всяким сумнівом, трупні органи при пересадці людині не дають жодної специфічної інтоксикації або анафілаксії». Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.

15.Безкровний аналіз крові

Харківський учений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.

16.Антибіотик батумін

Науковці з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик з високою активністю до всіх видів стафілококу. За хімічним складом цей препарат не має аналогів.

17.Компакт-диск

Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х створив аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою: оптичний диск був створений для супер-ЕОМ.

18.Електричний трамвай

На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електрики залізним дротом. 1880-го Піроцький представив проект застосування електрики «для руху залізничних потягів з подачею струму». Через рік у Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією «Siemens» за схемою українця.

19.Рукавичка для людей з проблемами зору

Хлопець із Луганська Іван Селезньов на міжнародному конкурсі «Intel International Science and Engineering Fair» представив свій проект «Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору». Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу 2013 року, а американські інвестори вже зацікавились ним і пропонують співпрацю. Однак Іван усе ще сподівається, що матиме змогу розвинути проект в Україні.

  1. Розпізнавання облич компютером

Киянину Єгорові Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнавання відео та фотоінформації. Разом із колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер впізнавати людські обличчя. Скажімо, розробка українських програмістів могла б швидко знайти сумнозвісного «караванського стрільця». Але фантастична технологія вже не належить Україні: інтернет-гігант «Google» викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.

21.Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах

Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників «Дженерал Електрик Компані» у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких – перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати у фарах автомобілів, світлофорах, електронній і побутовій техніці, в інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи зумовили розробку червоних лазерів, які використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода – пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори та інші сучасні електронні прилади.

22.Один з «батьків» Інтернету 

Леонарда Кляйнрок виріс у Нью-Йорку в родині бідних іммігрантів. Його батько народився в Україні. Ще в дитинстві він склав детекторного радіоприймача з рулону туалетного паперу, старого леза для бритви, дроту, стержня від олівця, та конденсатора змінної ємності. Приймач працював, і з цього почалось його захоплення електронікою.

Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – «Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах». Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої Л.Кляйнрок оприлюднив у книзі «Комунікаційні мережі» (1964), де виклав головні принципи (разом з наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тож знайшли широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилося Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку.

 

 

Українці талановита нація і цей (далеко не повний) перелік винаходів доказ цього. Шкода, що, як і раніше, українські науковці не отримують підтримку від держави. Тому й зараз їм доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, дуже зацікавлених у відкриттях наших учених.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *